ПОСТАНОВА
Іменем України
31 липня 2018 року
Київ
справа №553/3894/16-а
адміністративне провадження №К/9901/44338/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Ленінського районного суду м. Полтава в складі судді Кононенка С.Д. від 19.12.2016 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Бенедик А.П., Донець Л.О., Мельнікової Л.В. від 20.03.2017 у справі №553/3894/16-а за позовом ОСОБА_2 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій незаконними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
В листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - Полтавське ОУПФУ) №385 від 20.09.2016 року про скасування протоколу №8200 від 26.09.2013 року про призначення пенсії та припинення її виплати; зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час призначення пенсії), в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Полтавської області від 19.10.2016 року №18-607/вих16, без обмеження її розміру.
Постановою Ленінського районного суду м. Полтава від 19 грудня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Полтавського ОУПФУ №385 від 20.09.2016 року про скасування протоколу №8200 від 26.09.2013 року про призначення пенсії та припинення її виплати. Зобов'язано відповідача здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час призначення пенсії), в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Полтавської області від 19.10.2016 року №18-607/вих16, без обмеження її розміру.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 19 грудня 2016 року скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Полтавського ОУПФУ здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на час призначення пенсії), в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Полтавської області від 19.10.2016 року №18-607/вих16, та здійснити її виплату без обмеження. Прийнято в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди дійшли хибного висновку про те, що половина періоду навчання позивача у Вороніжському державному університеті підлягає зарахуванню до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", оскільки вказаний університет, хоч і є вищим навчальним закладом, проте не юридичним, як передбачено в Законі. До того ж, суд апеляційної інстанції дійшовши висновку про відсутність підстав для перерахунку та виплати з 01.01.2016 року пенсії позивача, безпідставно скасував рішення відповідача про скасування протоколу про призначення останньому пенсії, яким припинена виплата пенсії позивача. Також на думку відповідача, суд першої інстанції не звернув уваги на правомірність видачі довідки прокуратури про складові заробітної плати позивача, яка подана ним для перерахунку пенсії, та не врахував, що позивач з вимогами про зобов'язання здійснити перерахунок його пенсії з 01.01.2016 року звернувся лише у листопаді 2016 року.
У запереченні на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач у 1994 році закінчив Вороніжський державний університет за спеціальністю правознавство та отримав кваліфікацію юриста, що підтверджується копією диплома (дублікат) серіі ДВС №1262337.
З 01.02.1995 року позивач працює на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури Полтавської області.
З 06.09.2013 року позивачу згідно протоколу № 8200 від 26.09.2013 року призначено пенсію за вислугу років, обчислену відповідно до Закону України "Про прокуратуру" на підставі особисто поданої заяви про призначення/перерахунку пенсії, установленої форми. Разом із заявою позивач надав такі копії документів: паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, трудову книжку, диплом Воронежського державного університету, та довідки: №11-31-13 від 06.09.2013 року про періоди роботи в органах прокуратури, № 18-350/вих13 від 06.09.2013 року про розмір заробітної плати, № 18-349/вих13 від 06.09.2013 року про інші виплати за період з 01.09.2008 по 31.08.2013, № 18-348/вих13 від 06.09.2013 року про заробітну плату для обчислення пенсії.
З 01.04.2015 року відповідач призупинив виплату пенсії позивачу з посиланням на положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII. В подальшому, постановою Ленінського районного суду м. Полтава від 12.07.2016 року в справі №553/2265/16-а, яка набрала законної сили, зобов'язано Полтавське ОУПФУ відновити з 02.06.2015 року виплату позивачу раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
20 вересня 2016 року відповідач рішенням №385 скасував протокол №8200 від 26.09.2013 року про призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та вирішив припинити виплату пенсії як безпідставно призначену через відсутність необхідного для призначення вказаної пенсії спеціального стажу роботи, а саме - 21 рік.
02 листопада 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії та поновлення її виплати з 01.01.2016 року.
Враховуючи, що виплату пенсії поновлено не було та не перераховано її розмір, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач приймаючи рішення №385 від 20.09.2016 року про скасування протоколу №8200 від 26.09.2013 року про призначення позивачу пенсії та припинення її виплати, невірно застосував Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як такий, що суперечить Конституції України і законам України, а також обмежує зміст та обсяг існуючих прав і свобод, у зв'язку з чим порушив конституційне право позивача на належний рівень соціального забезпечення.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права на перерахунок з 01.01.2016 року пенсії на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 19.10.2016 року №18-607/вих16, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру", виходячи з розрахунку 90 % від суми заробітної плати без обмеження її максимального розміру.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 01.01.2016 року пенсії, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач права на перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 року не має, оскільки Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VІІІ від 24.12.2015 року змінено підстави припинення виплати пенсій, призначених в тому числі відповідно до Закону України "Про прокуратуру", та передбачено обмеження у виплаті пенсії без виключення всім, хто працює на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, та раніше отримував пенсію.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду апеляційної інстанції, оскільки він зроблений на підставі норм діючого законодавства. Крім того, відповідачем рішення суду апеляційної інстанції в цій частині не оскаржується.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача №385 від 20.09.2016 року про скасування протоколу №8200 від 26.09.2013 року про призначення пенсії, суд апеляційної інстанції покликався на те, що факт одержання позивачем вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст за спеціальністю "Правознавство" підтверджується документом встановленого зразка, який видано вищим навчальним закладом іноземної держави та визнано у встановленому порядку України.
Сервисы для юристов