ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2024 року
м. Київ
справа № 803/1638/16
адміністративне провадження № К/9901/28929/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 року (Суддя: Андрусенко О.О.),
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017 року (Судді: Старунський Д.М., Багрій В.М., Рибачук А.І.),
у справі № 803/1638/16
за позовом Державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство»
до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2016 року Державне підприємство «Камінь-Каширське лісове господарство» (далі - позивач, ДП «Камінь-Каширське лісове господарство») звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області), в якому просило суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 24.10.2016 року № 0004471407 в частині податку на прибуток у розмірі 216 300 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 103 300 грн, від 24.10.2016 року № 0004481407 в частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій в розмірі 180 250,00 грн та за штрафними санкціями у розмірі 45 060,00 грн, від 25.10.2016 року №0002261400 та № 0002251400 (пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД) повністю (т. 1 а.с. 3-19).
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017 року адміністративний позов задоволено (т. 1 а.с. 259-268, т. 2 а.с. 35-42).
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої посилався на те, що висновки судів попередніх інстанцій прийняті без врахування того, що в ході перевірки Головним управлінням власної безпеки ДФС України за результатами моніторингу та аналізу експортних операцій з товаром «лісоматеріали» було встановлено, що вивезення вказаного товару за межі митної території України здійснювалося за численними зовнішньоекономічними контрактами, у тому числі і на адресу англійської фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» (Лондон). Проте, згідно даних з інформаційної мережі Інтернет (сайт opencorporates.com/companes) вказана компанія знаходилася у статусі розформованої, тобто такої, що припинила свою діяльність з 15.07.2014 року. У подальшому, з метою перевірки вищезазначеної інформації щодо компанії та її діяльності ГУВБ ДФС України було направлено запит до Міністерства закордонних справ та отримано від останнього відповідь, в якій зазначається, що компанію «ZORTEX BUSINESS LLP» (Лондон) було ліквідовано 15.07.2014 року. Враховуючи викладене, посилання судів попередніх інстанцій на те, що основним доказом правочину, укладеного позивачем із фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Лондон) є інформація із сайту та лист МЗС України, без її належної оцінки, є безпідставним.
Додатково скаржник посилається на те, що на підставі зібраних матеріалів слідчим управлінням кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України 08.04.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження № 32015000000000072 за ознаками ч. 1 ст. 212 КК України, відповідно до матеріалів якого встановлено, що протягом 2014 року та І кварталу 2015 року суб`єкти господарювання, які зареєстровані на території України: ТОВ «С.Т.К. Полісся» (у тому числі ДП «Камінь-Каширське лісове господарство») здійснювали експорт лісоматеріалів на адресу Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» (Лондон), яка з 15.07.2014 ліквідована. В ході досудового розслідування в кримінальному провадженні встановлено, що на електронні адреси ДФС України надійшов лист нібито Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» від 27.04.2015 року з електронної пошти zortex@ zortex-wood.com про те, що Компанія не є ліквідованою, згідно Протоколу зборів партнерів Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» від 14.07.2014 року відбулась зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни - Сполучене Королівство Великої Британії (London-Edinburgh). У подальшому, від Департаменту IT ДФС України отримано відповідь, що вищезазначений лист було відправлено 29.04.2015 з комп`ютера, який має IP-адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 і дана адреса належить групі телекомунікаційних компаній, розташованих на території України, що також в порушення статті 69 КАС України лишилося поза увагою судів попередніх інстанцій.
Крім цього, скаржник посилається і на те, що в порушення статті 159 КАС України поза увагою cудів лишився той факт, що Управлінням державної реєстрації юридичних осіб Великої Британії у відповідь на запит ДФС (що був скерований МЗС України) надано інформацію, згідно якої 15.07.2014 року Компанія «ZORTEX BUSINESS LLP» OC 370510 видалена з реєстру, відповідно із ліквідацією партнерства з обмеженою відповідальністю, оскільки була недіючою. Тим більше, в супровідному листі МЗС України від 24.02.2015 зазначено: компанія «ZORTEX BUSINESS LLP» (Лондон) ліквідована 15.07.14, а відтак вказаний письмовий доказ спростовує всі судження позивача та судів попередніх інстанцій щодо правильності та легітимності перекладу даних. Однак і цей письмовий доказ в порушення статті 86 КАС України лишився поза увагою судів попередніх інстанцій.
Також, скаржником зазначено і про те, що Державним управлінням Великобританії з податків та митних зборів надано частковий звіт від 09.07.2015 року у якому зазначено: ТОВ «Зортекс Бізнес ЛЛП» («ZORTEX BUSINESS LLP») було зареєстровано у Реєстраційній Палаті як Товариство з обмеженою відповідальністю 6 грудня 2011 року за номером ОС 370510. Відповідно до даних бази реєстраційної Палати, товариство припинило своє існування 15.07.2014 року, а відповідно до річних звітів, що подаються до Реєстраційної палати протягом року, що закінчився 31.12.2012 року, статус Товариства був неактивний, звіт містив інформацію про замороження фінансової діяльності, що свідчить про відсутність поставок лісоматеріалів та надходження коштів на рахунки підприємства. Жодної іншої інформації на підтвердження отримання товариством прибутку від продажу товарів у 2014 році до Реєстраційної Палати подано не було. Державне управління Великобританії з податків та митних зборів не має інформації про будь-які банківські рахунки, відкриті у Латвії ТОВ Зортекс Бізнес («ZORTEX BUSINESS LLP») та ТОВ Інтерлайн Менеджмент (Interline Management). Також, Державним управлінням Великобританії з податків та митних зборів в адресу Державної фіскальної служби України надано остаточний звіт від 23.07.2015 року, у якому зазначено: щодо здійснення діяльності ТОВ «Зортекс Бізнес» 09.07.2015 написано листа колишньому призначеному члену Зортекс Бізнес на його останню відому Державному управлінню Великобританії з податків та митних зборів адресу, але кореспонденція, відправлена на цю адресу, була повернута. Оскільки товариство припинило своє існування 15.07.2014 року, іншої контактної інформації товариства немає, в зв`язку з чим вчинити жодних інших дій не має змоги.
Також, за доводами скаржника судами попередніх інстанцій в порушення вимог ст. 79, 86 КАС України проігноровано той факт, що якщо і брати до уваги факт ліквідації Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» 15.07.2014 і навіть Протокол зборів партнерів Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» від 14.07.2014 року, то Ms. ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ) не була уповноважена засновниками як директор на підпис документів (а саме: доповнень до основного договору датованих після 14.07.2014) з підстав, що уповноваженими згідно протоколу і реєстраційних даних стали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Такий висновок скаржника базується на тому, що зазначений протокол містить положення про призначення директором Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» (Edinburg, SO305086) Ms. ОСОБА_7. Враховуючи викладене, за доводами скаржника судами попередніх інстанцій неправомірно враховані докази - доповнення до контракту датовані після 15.07.14, адже правочин, який вчиняє юридична особа підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою (довіреності ні при перевірці, ні в судовому засіданні не представлені). Щодо печатки «ZORTEX BUSINESS LLP» (LLP number) OC370510, проставленої на тих же доповненнях після 15.07.14 - аналогічне хибне дослідження. Таким чином, враховуючи факт ліквідації 15.07.2014 фірми «ZORTEX BUSINESS LLP», наявність у ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» облікових документів не є безумовним свідченням фактичного здійснення господарської операції з даним нерезидентом та не дивлячись на їх формальну відповідність нормативно встановленим вимогам, вони не можуть бути підставою для внесення відображених в них показників до даних бухгалтерського обліку. Враховуючи викладене, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати судові рішення та відмовити в задоволенні позову (т. 2 а.с. 52-54).
В надісланих на адресу Вищого адміністративного суду України запереченнях на касаційну скаргу позивач, просив відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на документальне підтвердження реальності господарських операцій із контрагентом «ZORTEX BUSINESS LLP» по придбанню товару за контрактом. При цьому посилання відповідача на лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 № 630/17-200-490, як на безумовний доказ ліквідації компанії за доводами позивача є необґрунтованими, оскільки така інформація повинна бути викладена в офіційній довідці, а не взята з інших джерел не передбачених законодавством. До того ж, позивачем зауважено і на тому, що після 15.07.2014 року компанію «ZORTEX BUSINESS LLP» обслуговували іноземні банки, а митні органи України, після виконання усіх належних митних процедур, здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі території України. Додатково позивач просив врахувати висновки, викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/19037/16, в якій констатовано, що компанія «ZORTEX BUSINESS LLP», United Kingdom ліквідована не була, відбулась лише зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни, а твердження відповідача про ліквідацію «ZORTEX BUSINESS LLP» не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (т. 2 а.с. 77-78).
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної відповідачем у період з 25.08.2016 року по 21.09.2016 року планової виїзної документальної перевірки ДП «Камінь-Каширське ЛГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, контролюючим органом складено акт перевірки від 03.10.2016 року № 459/03-20-14-07/00991568 (т. 1 а.с. 20-106), з висновками про порушення позивачем, зокрема:
- п.п.14.1.27, п.п.14.1.36, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, п.135.2, п.п.135.4.1, п.135.4, п.п.135.5.15 п.135.5 ст.135, п.137.4 ст.137, п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 345 875,00 грн., в тому числі: за 2013 рік на 1343,00 грн., за 2014 рік на 226 845,00 грн.; за 2015 рік на 104 241,00 грн., за І півріччя 2016 року на 13 446,00 грн.;
Сервисы для юристов