Ухвала КАС ВП від 22.04.2018 року у справі №818/3764/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2018 року

Київ

справа №818/3764/15

адміністративне провадження №К/9901/6675/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Гімона М.М., Коваленко Н.В., Мороз Л.Л. -

розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом Державної екологічної інспекції у Сумській області (далі - Держекоінспекція) до Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» (далі - Підприємство) про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

У листопаді 2015 року Держекоінспекція звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила зобов'язати Підприємство допустити до проведення планового заходу державного нагляду (контролю) посадових осіб позивача. Свої вимоги мотивувала тим, що попри завчасне повідомлення про проведення планової перевірки, пред'явлення службових посвідчень Підприємство вчинило дії, які перешкоджали діям контролюючого органу.

Сумський окружний адміністративний суд постановою від 10 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовив.

Рішення обґрунтував тим, що положеннями нормативно-правових актів не передбачено право органу державної екологічної інспекції звертатися до суду з адміністративним позовом про зобов'язання підконтрольного суб'єкта господарювання допустити посадових осіб цього органу до проведення планового заходу державного нагляду.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 травня 2016 року це рішення залишив без змін.

Вищий адміністративний суду України ухвалою від 12 квітня 2017 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року залишив без змін.

Держекоінспекція 22 травня 2017 року подала заяву про перегляд і скасування ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2016 року.

Держекоінспекція просить Верховний Суд України переглянути оспорене рішення відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з підстави неоднакового застосування норм матеріального права, що підтверджується рішенням Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2016 року (справа № К/800/52116/15). Неоднаковість у правозастосуванні вбачає у різному тлумаченні і застосуванні судом касаційної інстанції матеріального аспекту права на звернення до адміністративного суду, передбаченого в положеннях статей 6, 50, 138, 159 КАС, у поєднанні із нормами статей 8, 11 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 877-V), пункту 3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011 (далі - Положення).

В оскарженій ухвалі суд касаційної інстанції із посиланням на зазначені норми закону дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень - Держекоінспекція, не має права звертатися до адміністративного суду з вимогами зобов'язати підконтрольного суб'єкта перевірки - Підприємство, допустити посадових осіб Держекоінспекції для здійснення контролю. У рішенні, наданому для порівняння, цей самий суд дійшов іншого, протилежного за суттю висновку. Із посиланням на аналіз положень статей 8, 11 Закону № 877-V, пункту 6, 17 Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12 грудня 2011 року № 136, дійшов висновку, що обраний позивачем (Держекоінспекцією) спосіб захисту (допуск посадових осіб контролюючого органу на підставі рішення адміністративного суду) відповідає повноваженням, які передбачені у наведених вище нормах, а відтак передбачають право на адміністративний позов. Інакше, як вважає суд, це по суті призведене до втрати мети діяльності контролюючого органу.

Суддя Верховного Суду України ухвалою від 05 червня 2017 року відкрив провадження у справі та витребував її з Сумського окружного адміністративного суду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VІІІ).

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС у редакції Закону № 2147-VIII заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень КАС в редакції Закону № 2147-VIII заяви і скарги, зазначені в підпунктах 1, 3 - 6 цього пункту, передаються відповідно до Касаційного адміністративного суду, Великої Палати Верховного Суду за розпорядженням керівника апарату суду, до якого подані такі заяви і скарги, протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі наведених вище вимог підпунктів 1, 7 пункту 1 Перехідних положень КАС в редакції Закону № 2147-VIII керівник апарату Верховного Суду України розпорядженням від 12 січня 2018 року № 20/0/19-18 у числі інших передав заяву Держекоінспекції до Касаційного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 січня 2018 року для розгляду заяви Держекоінспекції визначено суддю-доповідача Гриціва М.І. та колегію суддів.

Ухвалою від 20 квітня 2018 року суддя Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді визначив розгляд заяви провести колегією суддів у складі п'яти суддів.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виходить із такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 КАС у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За пунктом 8 частини першої статті 3 КАС позивачем вважається особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно із частиною третьою статті 6 цього Кодексу суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.