Ухвала КАС ВП від 22.04.2018 року у справі №808/3588/13-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2018 року

Київ

справа №808/3588/13-а

адміністративне провадження №К/9901/41776/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017року (суддя Іванов С.М.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Завод напівпровідників" звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 березня 2013 року №0000172600 та №0000182600.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року позов задоволено.

При цьому, зазначена постанова ухвалена судом першої інстанції в порядку письмового провадження, а її копію відповідачем отримано 28 грудня 2015 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Інспекція 06 січня 2016 року подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, одночасно заявивши клопотання про звільнення від сплати судового збору.

.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а ухвалою цього ж суду від 25 лютого 2016 року в задоволенні клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору відмовлено, а подану ним апеляційну скаргу повернуто на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України у зв'язку із неусуненням у встановлений судом строк її недоліку.

07 жовтня 2016 року (згідно дати штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті) Інспекція повторно подала апеляційну скаргу на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року, одночасно заявивши й клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, обґрунтоване неможливістю сплати судового збору (при первісному поданні апеляційної скарги) в зв'язку з відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для цієї мети.

Втім ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, з врахуванням приписів частини 4 статті 189 КАС України, апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з її поданням поза межами строку апеляційного оскарження й визнанням судом підстав, вказаних у клопотанні про його поновлення, неповажними; запропоновано Інспекції в тридцятиденний з моменту отримання копії ухвали строк навести інші (поважні) причини тривалого пропуску строку апеляційного оскарження.

В межах наданого для усунення недоліків апеляційної скарги строку Інспекцією надіслано до суду клопотання, у якому остання навела ті ж обставини (недостатність бюджетного фінансування), що вже вказувались в повторній апеляційній скарзі при її поданні та визнані судом неповажними, а також додатково зазначила, що пропуск строку був зумовлений також завантаженістю працівників юридичного відділу внаслідок скорочення їх чисельності та повторного оскарження судових рішень у справах, де Інспекція є стороною, після виділення у вересні 2016 року фінансування на сплату судового збору.

Ухвалою від 30 січня 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою, оскільки прийшов до висновку про неповажність наведених відповідачем причин пропуску строку апеляційного оскарження.

При цьому, як зазначив апеляційний суд, у даному випадку зазначені відповідачем причини значного пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення; пропуск процесуального строку не може виправдовуватись відсутністю кошторисного призначення для сплати суб'єктом владних повноважень судового збору, скорочення ж чисельності штату працівників юридичного відділу та відповідно завантаженість останніх також є суб'єктивними факторами пропуску строку і, відповідно, не можуть вважатись поважними.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції від 30 січня 2017 року, Інспекція звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права й залишення поза увагою наведених нею в клопотанні про поновлення пропущеного строку обставин його пропуску (відсутність коштів, передбачених для сплати судового збору та завантаженість працівників юридичного відділу), просила вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу суду не надав.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.