ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2023 року
м. Київ
справа №640/25350/21
адміністративне провадження № К/990/36339/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Стеценка С.Г., судді Шарапи В.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо» Київ»
до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві
про визнання протиправним та скасування припису
за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у місті Києві
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року (ухвалене у складі головуючого судді Кузьменко А.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Беспалова О.О., суддів Ключковича В.Ю. та Парінова А.Б.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо» Київ» (далі також - позивач, ТОВ «Футбольний клуб «Динамо» Київ») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом Головного управління Держгеокадастру у місті Києві (далі також - відповідач, скаржник), у якому просить визнати протиправним та скасувати припис від 12 серпня 2021 року №194/ДК/0007Пр/03/1/-21.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено.
3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт використання позивачем частини земельної ділянки не за цільовим призначенням, на думку відповідача, полягає у тому, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:132:0027, орієнтовною площею 0,10 га огороджена сітчастим металевим парканом, який закріплено на металевих стовпчиках. На частині паркану розміщено напис латинськими буквами «ELITEAUTO». При вході на огороджену територію встановлено ворота, хвіртку та тимчасову споруду (приміщення охорони), на верхній частині якої розміщено напис (посилання на адресу Інтернет сайту www.elite.cars.ua). Площа огородженої території вкрита асфальтобетонним покриттям та на ній розміщені транспортні засоби (легкові автомобілі). На частині огородженої території зведено тимчасову одноповерхову споруду площею приблизно 0,01 га, яка складається з двох приміщень, кімнат та холу. При вході до тимчасової споруди, над вхідними дверима, розміщено вивіску з написом «ELITEAUTO».
4. Водночас суд першої інстанції звернув увагу на те, що відповідно до інформації з сайту www.elite.cars.ua, зазначеного відповідачем в акті перевірки, автосалон розміщено за адресою місто Київ, Столичне шосе 33А, натомість земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:132:0027, яка була об`єктом перевірки, розташована за адресою: місто Київ, Столичне шосе, 45. Тобто, вказаний відповідачем автосалон та земельна ділянка, що орендована позивачем, мають різні адреси.
5. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції зазначив, що належні та достатні докази порушення позивачем пункту «а» частини першої статті 96 Земельного кодексу України відповідачем не надано. За таких підстав та встановлених судом обставини, з урахуванням оцінки зафіксованого порушення в акті перевірки, суд дійшов висновку, що припис від 12 серпня 2021 року №194/ДК/0007Пр/03/1/-21 підлягає скасуванню, як такий, що складений посадовою особою контролюючого органу протиправно.
6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року у справі №640/25350/21 задоволено частково, а саме: рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року змінено в мотивувальній частині; в іншій частині вказане рішення залишено без змін.
7. Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідач здійснив саме державний контроль за використанням та охороною земель стосовно об`єкта контролю - земельної ділянки, а не перевірку позивача як суб`єкта господарювання, а тому до цих відносин застосовуються норми спеціального Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року № 963-IV (далі - Закон № 963-IV), а не Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), як помилково зазначено судом першої інстанції.
8. Крім того, проаналізувавши зміст оскаржуваного припису, суд апеляційної інстанції зазначив, що припис не відповідає критерію пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з огляду на таке.
9. В зобов`язальній частині припису зазначено, що такий повинно бути виконано шляхом розроблення відповідної документації із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з внесенням відповідних змін до Державного земельного кадастру. Поряд із цим, предметом дослідження проведеної перевірки також був договір від 14 вересня 2010 року про оренду земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:132:0027 та копія акта прийому-передачі вказаної земельної ділянки, які укладено між Київським міським головою та Першим віце-президентом ТОВ «Футбольний клуб «Динамо» Київ», яким зокрема встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки можлива лише в разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку із зміною цільового призначення земельної ділянки та внесення відповідних змін до договору (п. 5.1 договору). Відтак, відповідачу, при прийнятті оскаржуваного припису було достеменно відомо, що позивач не зможе самостійно його виконати.
10. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що метою винесення припису є усунення встановлених перевіркою порушень законним шляхом, а не породження нових порушень законодавства. Отже, оскаржуваний припис від 12 серпня 2021 року №194/ДК/0007Пр/03/1/-21 винесений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.
11. З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи відповідача є часткового обґрунтованими, зокрема в частині мотивів, з яких судом першої інстанції постановлено рішення про задоволення позовних вимог. Однак, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги все ж є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Наведені вище обставини є підставою для зміни судового рішення в мотивувальній частині.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
12. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
13. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням, зокрема, положень статті 187 та частини другої статті 188 Земельного кодексу України, а також безпідставно застосували у спірних правовідносинах Закон № 877-V.
14. Скаржник наголошує, що перевірка була проведена саме з питань дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, при цьому перевірка господарської діяльності ТОВ «Футбольний клуб «Динамо» Київ» з питань дотримання земельного законодавства при користуванні такою земельною ділянкою не проводилась, а тому, на думку скаржника, до спірних правовідносин мали бути застосовані положення Закону № 963-IV.
Сервисы для юристов