Ухвала КАС ВП від 17.10.2018 року у справі №815/3203/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2019 року

Київ

справа №815/3203/15

адміністративне провадження №К/9901/14925/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 815/3203/15

за позовом Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області до Управління містобудування та архітектури Білгород-Дністровської міської ради треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест", Затоківська селищна рада, ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та скасування висновку, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду, прийняту 26 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого - Вербицької Н.В., суддів: Джабурії О.В., Крусяна А.В.,

в с т а н о в и в :

Білгород-Дністровська місцева прокуратура Одеської області звернулася до суду з позовом до управління містобудування та архітектури Білгород-Дністровської міської ради про визнання неправомірними дії управління містобудування та архітектури Білгород-Дністровської міської ради щодо надання висновків про розгляд проектів землеустрою від 03 листопада 2014 року №№ 679, 680, 681, 682, 683, 687, 688, 689, 690, 691, 692, 693, 694, 695, 696, 698, 699, 700, 701, 702, 703, 704, 705, 706, 707, 708, 709, 710, 711, 712, 713, 714, 715, 716, 717, 718, 719, 720, 721, 722, 723, 724, 725, 726, 727, 728, 730, 731, 732, 733, 734, 735, 736, 737, 738, 739, 740, 741, 742, 743,744,745,746,747,749 та від 31 жовтня 2014 року № 697 та їх скасування.

Ухвалою Одеського окружного суду від 25 травня 2015 року роз`єднані у самостійні провадження заявлені у справі № 815/3203/15 позовні вимоги про визнання неправомірними дій управління містобудування та архітектури Білгород - Дністровської міської ради щодо надання висновків про розгляд проектів землеустрою та скасування висновків управління містобудування та архітектури Білгород - Дністровської міської ради по кожній фізичній особі окремо.

У цій справі розглядається позов Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області в частині визнання неправомірними дій управління містобудування та архітектури Білгород-Дністровської міської ради щодо надання висновку від 03 листопада 2014 року № 707 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та скасування вказаного висновку.

Позов обґрунтований тим, що рішенням Затоківської селищної ради від 22 вересня 2014 року № 2296-VІ надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у власність за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0371 га. З метою погодження документації із землеустрою подано документи на погодження до управління містобудування та архітектури Білгород-Дністровської міської ради, за результатами розгляду яких надано висновок від 03 листопада 2014 року № 707 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Управлінням містобудування та архітектури у висновку зазначено, що проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва відповідає вимогам чинного законодавства та іншим нормативно-правовим актам та погоджується. Позивач, вважаючи висновок від 03 листопада 2014 року № 707 таким, що прийнятий в порушення приписів чинного законодавства, вимагав його скасування, а дії управління містобудування та архітектури по складанню такого висновку - просив визнати неправомірними. На думку позивача, висновок управління містобудування та архітектури суперечить містобудівній документації - Генеральному плану, затвердженому рішенням Затоківської селищної ради від 25 лютого 2005 року № 1461, відповідного до якого земельна ділянка, проект землеустрою якої погоджується, знаходиться на землях рекреаційних установ, що є грубим порушенням приписів земельного та містобудівного законодавства. Генеральним планом смт. Затока, не передбачено відведення земель під індивідуальне дачне будівництво на вказаній території смт. Затока.

Крім того, відповідачем не враховано, що рішенням Затоківської селищної ради від 04 червня 2008 року № 219 ТОВ"Укрбудінвест" затверджене містобудівне обґрунтування на розміщення пляжно-розважального комплексу у Лиманському районі смт Затока на земельній ділянці, загальною площею 4,437 га.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року позов задоволено частково. Визнані неправомірними дії управління містобудування та архітектури Білгород-Дністровської міської ради щодо надання висновку від 03 листопада 2014 року № 707 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . В решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Як встановлено, Рішенням Затоківської селищної ради від 22 вересня 2014 року № 2296-VІ гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради розглянуто проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та 03 листопада 2014 року видано висновок про розгляд вказаного проекту № 707, в якому вказано: категорія земель за основним цільовим призначенням, відповідно до ст. 19 ЗК України - землі рекреаційного призначення (п.4); земельна ділянка повинна використовуватися за призначенням, з дотриманням вимог містобудівного, земельного та природоохоронного законодавства України та ст. ст. 91, 99, 103, 111, 113, 211 ЗК України. Обмеження (обтяження) на використання земельної ділянки - відсутні (п.5); земельна ділянка відводиться у власність (п.7); земельна ділянка відводиться за рахунок земель не наданих у власність та постійне користування в межах населеного пункту (п.8); проект землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_1 , земельної ділянки загальною площею 0,0371 га у власність для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 відповідає вимогам чинного законодавства України та іншим нормативно-правовим актам та погоджується.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з невідповідності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва умовам забудови смт Затока, передбаченим Генпланом, та приписам ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень". Тому дії управління містобудування та архітектури Білгород-Дністровської міської ради щодо надання 03 листопада 2014 року висновку № 707, яким погоджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки визнані судом неправомірними.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення щодо відмови в позові, зазначив, що оскільки обрана позивачем земельна ділянка є комунальною власністю Фурсівської сільської ради, та вирішення питання про її безоплатну передачу у власність належить до виключної компетенції Фурсівської сільської ради.

У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.

Приписами ст. 186-1 ЗК України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури (ч.2). Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (ч.5). Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (ч.6).

Згідно з п. 2.1 Положення "Про управління містобудування та архітектури Білгород-Дністровської міської ради", затвердженого рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 06 березня 2013 року № 540-VI, управління містобудування та архітектури у межах своєї компетенції, зокрема, розглядає та надає висновки щодо визначення території, вибору вилучення, приватизації та надання земель для містобудівних потреб відповідно до законодавства.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зп «Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України» частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.