ПОСТАНОВА
Іменем України
21 листопада 2019 року
м. Київ
справа №344/14025/17
адміністративне провадження №К/9901/50672/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.12.2017 (головуючий суддя Татарінова А.О.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 (колегія суддів у складі головуючого судді Гудими Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.)
у справі №344/14025/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області
про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, в якому просив:
- визнати протиправними дії суб`єкта власних повноважень - УПФУ в м. Івано-Франківську щодо відмови в перерахунку пенсії у розмірі 90% місячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області від 05.10.2016 року №18-634 виз-16;
- скасувати рішення УПФУ в м. Івано-Франківську №176/Б-15 від 14.04.2017 року щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії;
- зобов`язати відповідача здійснити, починаючи з квітня 2016 року, перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії в розмір 90% від розміру заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Луганської області від 05.10.2016 року №18-634 виз-16, без обмеження її максимального розміру;
- зобов`язати виплатити позивачу недоплачену різницю між фактично отриманою ним та перерахованою пенсією за період з квітня 2016 року по день винесення судового рішення за вказаним позовом, та стягнути з відповідача в його користь сплачені судові витрати.
2. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.12.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018, у задоволенні позову відмовлено.
3. У касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач працював в прокуратурі Луганської області на різних посадах з 1967 року, що підтверджується копією трудової книжки.
5. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 .
6. Позивачу відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» було призначено пенсію за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% розміру середньомісячної заробітної плати
7. 31.03.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, на підставі довідки прокуратури Луганської області від 05.10.2015 року № 18-634 вих-16, виходячи з розміру 90% від суми заробітної плати за відповідною посадою, а саме 23024,76грн., відповідно до Постанови КМУ від 31.05.2012 № 05 «Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури» та Постанови КМУ від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», працівникам прокуратури збільшено посадові оклади, що згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для перерахунку пенсії за вислугу років.
8. Листом від 14.04.2017 № 176/Б-15УПФУ відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з мотивів, що в Управління відсутні законодавчо визначені підстави для проведення перерахунку пенсії позивача.
9. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Сервисы для юристов