ПОСТАНОВА
Іменем України
21 березня 2018 року
Київ
справа №812/602/17
адміністративне провадження №К/9901/5128/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Пасічник С.С. (суддя-доповідач),
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Секірської А.Г. від 9 серпня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Шишова О.О. суддів: Сіваченка І.В., Чебанова О.О. від 13 листопада 2017 року у справі № 812/602/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача відсутні законні підстави для прийняття рішення про проведення перевірки, яке оформлене наказом, оскільки в отриманих запитах відсутні посилання на докази, конкретну інформацію або джерела такої інформації щодо порушень вимог податкового законодавства позивачем.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 19 квітня 2017 року №797 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз».
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що підстав для проведення перевірки відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у контролюючого органу не було, оскільки відповідачем не доведено недостатності наданих позивачем пояснень і документів на письмовий запит контролюючого органу, а також обставин наявності недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих ПАТ «Луганськтепловоз».
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилався на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для призначення та проведення перевірки, оскільки позивачем на письмовий запит контролюючого органу були надані документи не у повному обсязі, а тому оскаржуваний наказ, як вважає відповідач, є правомірним. Крім того, наголошує, що у зв'язку із проведенням перевірки оскаржуваний наказ вичерпав свою дію, а тому, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7, не може бути скасований.
У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами останньої не погоджується, посилаючись на те, що спірний наказ прийнято з порушенням норм Податкового кодексу України, оскільки запити щодо надання інформації не містили законодавчих підстав для їх направлення. Також зазначає про безпідставність доводів податкового органу про неможливість оскарження наказу про призначення перевірки після її проведення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 грудня 2016 року та 19 грудня 2016 року позивачем отримано запити Харківського управління ОВПП ДФС від 30 листопада 2016 року №2169/10/28-09-49-23 «Про надання інформації та її документального підтвердження» щодо надання пояснень та документального підтвердження по господарських відносинах з ТОВ «Онікс-Транслайн» за травень 2015 року та липень 2015 року, від 12 грудня 2016 року №11424/10/28-10-50-13-23 «Про надання інформації та її документального підтвердження» щодо надання пояснень та документального підтвердження по господарських відносинах з ТОВ «Стахановський завод гумотехнічних виробів» за травень 2015 року, від 12 грудня 2016 року №11427/10/28-10-50-13-23 «Про надання інформації та її документального підтвердження» щодо надання пояснень та документального підтвердження по господарських відносинах з ТОВ «ТД «Енергоснаб» за травень 2015 року.
Позивачем супровідними листами від 23 грудня 2016 року №866-513, від 26 грудня 2016 року №866-516 та №866-518 надано відповіді на запити з додатками.
21 квітня 2017 року ПАТ «Луганськтепловоз» отримано від Офісу великих платників податків ДФС запит від 19 квітня 2017 року №21925/10/28-10-50-13-16 «Про надання інформації та її документального підтвердження», в якому відповідач просив в доповнення до попередніх запитів від 30 листопада 2016 року та від 12 грудня 2016 року надати до Харківського управління протягом 10 днів додаткову інформацію - пояснення та їх документальне підтвердження.
Разом з наведеним запитом позивачем отримано наказ Офісу великих платників податків ДФС від 19 квітня 2017 року №797 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз», в якому підставами для проведення перевірки зазначено підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункт 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, термін проведення перевірки 10 днів з 27 квітня 2017 року.
Отже, як встановлено судами в ході розгляду справи, фактичною підставою для прийняття оскаржуваного наказу були положення підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Касаційний суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача підстав для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з огляду на наступне.
Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу; далі ПК України) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.
Сервисы для юристов