ПОСТАНОВА
Іменем України
17 липня 2020 року
Київ
справа №826/15799/15
адміністративне провадження №К/9901/19512/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року (головуючий суддя - Шулежко В.П.)
та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Мєзєнцев Є.І., судді - Файдюк В.В., Чаку Є.В.)
у справі №826/15799/15
за позовом Підприємства «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України»
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, а також стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2015 року Підприємство «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України» (далі - позивач, платник, Підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, а також стягнення коштів.
В обґрунтування позовних вимог Підприємство зазначило про передчасність прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
Постановою Окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року, адміністративний позов Підприємства «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів союзу організацій інвалідів України задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24.02.2015 №0000652202, №0000642202 та №0000021502. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в даному випадку документальна перевірка Підприємства контролюючим органом фактично не проводилася, оскільки відповідачем не досліджувалися первинні документи платника. Крім того суди зазначили, що за умови вилучення правоохоронними органами первинних бухгалтерських документів Підприємства, контролюючий орган всупереч приписів податкового законодавства не зупинив проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача до дати отримання копій відповідних документів або забезпечення доступу до первинно - господарських документів, які були вилучені. З огляду на вищевикладене суди дійшли висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень контролюючого органу.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що на підтвердження факту вилучення правоохоронними органами оригіналів первинних бухгалтерських документів Підприємства, позивач надав копію вимоги №443/10/09 від 28.02.2014 та копію акта передачі документів, які у розумінні Кримінального процесуально кодексу України не є належними доказами фактичного вилучення правоохоронними органами первинних документів у позивача. Таким чином, відповідач заперечує факт виїмки правоохоронними органами первинних бухгалтерських документів Підприємства та зазначає про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень контролюючого органу.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Підпунктом 4 пунктом 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
09 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі постанови слідчого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13.01.2015, відповідно до наказу начальника ДПІ від 19.01.2015 № 96, згідно із пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.11.2014.
За результатами перевірки складено акт від 05.02.2015 №63/26-57-22-02/35635441 (далі-Акт перевірки).
Згідно з висновками Акта перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог:
Сервисы для юристов