ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2020 року
м. Київ
справа № 335/3959/16-а (2-а/335/114/2016)
адміністративне провадження № К/9901/43467/18, №К/9901/43471/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Запорізької міської ради,
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 ,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційними скаргами ОСОБА_1
на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2016 року (прийняту у складі головуючого судді Бойка О.Ю.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Шальєвої В.А., суддів Олефіренко Н.А., Білак С.В.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до Запорізької міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , третя особа) про визнання протиправною бездіяльності щодо тривалого неприйняття рішення стосовно надання пільги позивачу як учаснику бойових дій за заявою від 25 січня 2007 року, зобов`язання вчинити дії, направлені на надання пільги щодо відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом укладання договору про розроблення проекту землеустрою та подальшим прийняттям рішення про відведення земельної ділянки.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 жовтня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що процедура вибору земельної ділянки здійснюється саме з метою встановлення можливості відведення тієї чи іншої земельної ділянки для цілей вказаних у клопотанні, її граничних розмірів та площі, правового режиму, складу угідь земель та вимог щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку з чим саме на громадянина, який бажає отримати безоплатно у власність земельну ділянку державної або комунальної форми власності покладається обов`язок подати разом з клопотанням графічні матеріали з позначенням на них бажаного місця розташування земельної ділянки, її орієнтовний розмір та розробити проект, щодо відведення земельної ділянки.
У зв`язку із цим, суд першої інстанції зазначив про безпідставність посилання позивача на порушення відповідачем вимог закону щодо відведення йому земельної ділянки у першочерговому порядку, оскільки таке право виникає у позивача, переважно перед іншими особами, у разі можливості відведення зазначеної ним земельної ділянки, тоді як у даному випадку вказана позивачем земельна ділянка вже надана у власність іншій особі.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про визнання протиправними (дій) бездіяльності відповідача з відмови розглянути заяву про надання земельної ділянки відповідно до зазначених позивачем законів та про зобов`язання відведення земельної ділянки шляхом укладення договору про розроблення проекту землеустрою та подальшим прийняттям рішення про відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача щодо визнання протиправними (дій) бездіяльності посадових осіб Запорізької міської ради, щодо нерозроблення безоплатно проекту відведення земельної ділянки, непогодження його у встановленому законом порядку з відповідними органами влади, та неприйняттям відповідного рішення про затвердження проекту, оскільки позивачем не надано доказів, що він звертався з такими вимогами до відповідачів та не отримав обґрунтованої відповіді.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та його представника задоволено частково, постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 жовтня 2016 року змінено в частині обґрунтування висновків суду та в частині викладення в іншій редакції абзацу другого резолютивної частини постанови, а саме: «Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.». В іншій частині постанову залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, проте дійшов висновку про необхідність змінити постанову суду першої інстанції в частині обґрунтування висновків цього суду для прийняття такого рішення, а також в частині зазначення в резолютивній частині постанови про порядок оскарження судового рішення.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, в яких просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу від 26 січня 2017 року ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, а саме статті 139 КАС України, щодо непостановлення ухвали стосовно поданих позивачем клопотань про витребування доказів від 18 липня 2016 року та від 15 вересня 2016 року.
Зазначені в клопотаннях докази повинні були підтвердити або спростувати той факт, що земельна ділянка, яка є об`єктом розгляду у даній справі, є однією і тією ж самою ділянкою як за адресою: АДРЕСА_1 , так і за адресою 1905 року, 1-д в м. Запоріжжі, однак суд першої інстанції відмовив в задоволенні даних клопотань та за таких умов виникла ситуація, коли суди розглядаючи цю справу не з`ясували дану обставину, що стало наслідком неправильного вирішення справи по суті.
Водночас, позивач вважає, що земельні ділянки за вказаними вищими адресами є різними земельними ділянками.
Касаційну скаргу від 31 січня 2017 року (подану через представника позивача) ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим не надано належної оцінки тій обставині, що на момент надання Управлінням з питань земельних відносин Запорізької міської ради ОСОБА_1 завдання на розробку проекту відведення земельної ділянки, яка знаходиться на перехресті АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , для індивідуального житлового будівництва розміром 0,1 га, зазначена земельна ділянка вже була передана у власність громадянину ОСОБА_2 , а саме - 27 квітня 2012 року, тобто за півтора місяці до надання завдання на розробку проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_1 .
Сервисы для юристов