ПОСТАНОВА
Іменем України
16 травня 2018 року
Київ
справа №810/739/15
адміністративне провадження №К/9901/8381/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2015 (суддя Лапій С.М.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 (судді Паріонов А.Б., Грибан І.О., Беспалов О.О.)
у справі № 810/739/15
за позовом ОСОБА_2
до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
третя особа: Броварське управління Державної казначейської служби України
про визнання протиправними дій та стягнення надмірно сплачених коштів,
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2015 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправними дій та стягнення надмірно сплачених коштів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015, позовну заяву повернуто позивачу. Підставою для повернення позовної заяви слугували положення пункту 4 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України згідно яких позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Такий висновок судом першої інстанції зроблено з тих мотивів, що Договором адвокату ОСОБА_3 (особа, яка підписала позовну заяву) не надано право підписання позовних заяв та звернення з ними до суду в інтересах ОСОБА_2
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач вказує, що ОСОБА_4 за згоди позивача прийняв на себе зобов'язання щодо надання усіх необхідних позивачу юридичних послуг. Стадія підготовки і подання позовної заяви включає в себе і її підписання, і подання позову. Відсутність в договорі прямої вказівки щодо надання представнику права підписання позовної заяви і подання її до суду, не позбавляє права представника на вчинення інших процесуальних дій , за виключенням дій, перерахованих в частині 2 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність надання копії ордеру чи свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не встановлено таких вимог.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Так, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги, що достатнім доказом на підтвердження повноважень представника відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є договір про надання правової допомоги. При цьому, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
За правилами частини п'ятої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Сервисы для юристов