Главная Сервисы для юристов База решений “Протокол” Постанова КАС ВП від 14.12.2023 року у справі №160/11228/23

Постанова КАС ВП від 14.12.2023 року у справі №160/11228/23

14.12.2023
Автор:
Просмотров : 415

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 160/11228/23

адміністративне провадження № К/990/35121/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №160/11228/23

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Павлоградського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року (головуючий суддя Ільков В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року (колегія суддів: головуючий суддя Семененко Я.В., судді Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.)

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив:

1.1. визнати протравними дії Павлоградського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з перебуванням на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

1.2. зобов`язати Павлоградський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з перебуванням на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

1.3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що є військовослужбовцем Збройних Сил України, призваний 16.04.2022 року на військову службу під час загальної мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", проходить військову службу у Павлоградському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. 23.02.2023 року позивач звернувся до Павлоградського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із Рапортом про звільнення з військової служби від 22.02.2023 року на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку із перебуванням на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років. Однак, листом від 26.04.2023 року №2849 відповідач його повідомив про відсутність підстав для звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Таку відмову позивач вважає неправомірною.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2.1. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.

2.2. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано доказів того, що на його утриманні перебуває троє і більше дітей віком до 18 років. З цього приводу суд зазначив, що доказами цього факту повинні бути: довідка про склад сім`ї, з якої можливо було б встановити, що позивач проживає однією сім`єю з дружною та її дітьми; рішення суду про усиновлення дітей або рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні дітей.

2.3. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про те, що обґрунтування вимог позову позивач повинен надати рішення суду про усиновлення дітей або рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні дітей, оскільки визначальним у цій справі є факт утримання позивачем, як вітчимом, неповнолітніх дітей своєї дружини. Водночас позивач не довів факт перебування на його утриманні трьох і більше неповнолітніх дітей.

ІІ. Касаційне оскарження

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову повністю.

3.1. Підставою звернення з касаційною скаргою зазначено пункт 3 та вказано на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у подібних правовідносинах.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

4. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України призваний 16.04.2022 року на військову службу під час загальної мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 .

5. Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 , позивача з 16.04.2022 року призвано Павлоградським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на військову службу під час загальної мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 "Про загальну мобілізацію" та залучено для проходження військової служби до Павлоградського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у якості добору військовослужбовців для комплектування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 "Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки".

6. Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 15.02.2023 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб.

7. На час укладення шлюбу, у дружини позивача ОСОБА_2 було семеро неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст