ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2019 року
Київ
справа №826/22804/15
адміністративне провадження №К/9901/31255/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2016 (суддя Данилишин В.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 (судді: Губська Л.В. (головуючий), Ісаєнко Ю.А., Оксененко О.М.) у справі № 826/22804/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 06.07.2015:
- №0013032100, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 74660,00 грн за основним платежем та у розмірі 37330,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- №0013062100, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 31532,00 грн за основним платежем та у розмірі 15766,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- №0013072100, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 26833,00 грн за основним платежем та у розмірі 13416,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- №0013082100, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 43588,00 грн за основним платежем та у розмірі 21794,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- №0013092100, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 19875,00 грн за основним платежем та у розмірі 9937,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що в межах камеральної перевірки неможливо встановити, чи були реалізовані підакцизні товари (нафтопродукти) для комерційного використання, а здійснення роздрібного продажу нафтопродуктами через мережу АЗС не позбавляє права позивача здійснювати оптовий продаж нафтопродуктів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2016, залишеною без змін ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що висновок контролюючого органу щодо виключно роздрібного характеру торгівлі нафтопродуктами через мережу АЗС не відповідає нормам чинного законодавства України та призводить до неправильного трактування норм податкового законодавства. Позивач при визначенні сум податкового зобов'язання з акцизного податку оподаткував операції з реалізації підакцизних товарів за місцем реалізації (торгівельна точка) кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, реалізацію ж нафтопродуктів юридичним особам, які використовують їх у господарській діяльності (комерційне використання), до об'єкту оподаткування Товариство не включало цілком правомірно. Крім того, при проведенні перевірки контролюючим органом не досліджувались первинні бухгалтерські документи Товариства, а проводився лише аналіз податкової звітності з якої неможливо зробити висновок про реалізацію нафтопродуктів для комерційного чи некомерційного використання реалізованого позивачем палива.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення суми грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу, викладені в акті від 18.06.2015 №2393/21.1/00135390, оформленого за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем у податковій звітності - декларації з акцизного податку за квітень 2015 року, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог ст. 213, ст. 214, пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215, ст. 216 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №14 "Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку", що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за квітень 2015 року на загальну суму 196 488,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що позивачем у Додатку 6 "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" до податкової декларації акцизного податку за квітень 2015 року відображено факт реалізації товарів для комерційного використання, та не включено таку реалізацію до об'єкта оподаткування акцизним податком, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу палива, яке було безпосередньо реалізоване позивачем з колонок АЗС кінцевим споживачам у розмірі 196 488,00 грн.
7. На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом було прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Сервисы для юристов