ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
14 травня 2019 року
справа №813/2825/16
адміністративне провадження №К/9901/40057/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року у складі судді Сасевича О.М.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у складі суддів Костіва М.В., Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.
у справі № 813/2825/16 (876/8953/16)
за позовом ОСОБА_1
до Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
19 серпня 2016 року ОСОБА_1 (далі - Позивач у справі) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, з мотивів безпідставності їх прийняття.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 24 лютого 2016 року № 0001331702 та від 2 серпня 2016 року № 0005251702.
Суди попередніх інстанцій при прийнятті рішення дійшли висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та не довів правомірності винесення ним оскаржуваних рішень.
У червні 2017 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи апеляційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Сервисы для юристов