Ухвала КАС ВП від 14.05.2019 року у справі №813/2542/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 травня 2019 року

справа №813/2542/15

адміністративне провадження №К/9901/27287/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства «Червоноградводоканал»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2015 року у складі судді Сидор Н.Т.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2016 року у складі суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б., Попка Я.С.

у справі № 813/2542/15 (876/8433/15)

за позовом Комунального підприємства «Червоноградводоканал»

до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

18 травня 2015 року Комунальне підприємство «Червоноградводоканал» (далі - Підприємство, позивач у справі) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення, якими за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість Підприємство зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% та 20%, з мотивів безпідставності їх прийняття.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2016 року, в задоволені позову відмовлено. Приймаючи рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем порушено порядок і строки перерахування до бюджету податкових зобов'язань у сумах самостійно узгоджених у податковій звітності.

У лютому 2016 року Підприємством подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення фактичних обставин справи, неповноту та неправильність дослідження усіх обставин та доказів по справі, просить скасувати рішення цих судів та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У запереченні на касаційну скаргу податковий орган повторює доводи, викладені в рішеннях судів попередніх інстанцій, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.