Ухвала КАС ВП від 14.05.2019 року у справі №813/1632/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 травня 2019 року

справа №813/1632/16

адміністративне провадження №К/9901/27710/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у складі Мартинюка В.Я .,

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у складі суддів Кузьмича С.М., Гулида Р.М., Улицького В.З.,

у справі № 813/1632/16 (876/5225/16)

за позовом Державного підприємства "Львіввугілля" в особі ВП "Управління технічного контролю якості вугілля і стандартів"

до Сокальська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

17 травня 2016 року Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління технічного контролю якості вугілля і стандартів» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 26 березня 2015 року №00027761720, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у формі заробітної плати у сумі 8 255 грн 12 коп. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 515685 грн 98 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.

30 червня 2016 року постановою Львівського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року, повністю задоволений позов Підприємства, визнане протиправним та скасоване прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення від 26 березня 2015 року за №00027761720, з мотивів того, що зазначене в акті перевірки порушення позивачем податкового законодавства у вигляді прострочення встановленого строку сплати податку з доходів фізичних осіб відповідає складу порушення, передбаченому статтею 126 Податкового кодексу України, натомість застосований пункт 127.1 статті 127 цього кодексу, врахуванням висновку Верховного Суду України щодо застосування зазначених норм права у такий спосіб, передбаченого у постанові цього суду від 10 листопада 2015 року у справі №813/6793/13-а, який є обов'язковими до врахування в силу положень статті 244-2 КАС.

29 листопада 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить доводи, які є тотожними доводам апеляційної скарги.

16 січня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення недоліків на виконання ухвали цього суду від 29 листопада 2016 року та витребувана справа № 813/1632/16 з Львівського окружного адміністративного суду.

Підприємством заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу до Суду не подавались, що не перешкоджає їх розгляду по суті.

01 грудня 2017 року справа 813/1632/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

22 лютого 2018 року справа № 813/1632/16 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/27710/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.