Ухвала КАС ВП від 14.05.2019 року у справі №813/110/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 травня 2019 року

справа №813/110/15

адміністративне провадження №К/9901/32871/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у складі судді Гулика А.Г.,

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року у складі суддів Іщук Л.П., Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,

у справі № 813/110/15

за позовом Приватного підприємства "М-Студія"

до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

04 січня 2015 року Приватне підприємство «М-Студія» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 05 січня 2015 року №0000012204, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 76859 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 38430 грн та №0000022204, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1020 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

26 березня 2015 року постановою Львівського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року, повністю задоволений позов Підприємства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення податкового органу від 05 січня 2015 року №0000012204 та №00000022204.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що реальність здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами обумовило правомірність формування податкового кредиту за квітень 2012 року в сумі 23000 грн, за серпень 2012 року в сумі 10009,19 грн, за вересень 2012 року в сумі 15350 грн, за жовтень 2012 року в сумі 28500 грн та встановили відсутність порушення Підприємством положень пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України у зв'язку з ненаданням до перевірки первинних документів, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень.

17 лютого 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Основним аргументом відповідач визначає відсутність у позивача доказів переміщення (транспортування) товару.

20 лютого 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №813/110/15 з Львівського окружного адміністративного суду.

23 березня 2017 року Підприємством надане заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

14 березня 2017 року справа №813/110/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

03 березня 2018 року справа №813/110/15 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/32871/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.