ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2019 року
Київ
справа №808/8829/15
адміністративне провадження №К/9901/25707/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.07.2016 (суддя Татаринов Д.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 (судді: Лукманова О.М. (головуючий), Божко Л.А., Круговий О.О.) у справі № 808/8829/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Невіс» до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Невіс» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.11.2015:
- №0000832201, яким Товариству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) в загальній сумі 211 977,00 грн, в тому числі: за основним платежем 141 318,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 70 659,00 грн;
- №0000842201, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів в загальній сумі 30 947,00 грн, в тому числі: за основним платежем - 20 631,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 10316,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що податковий кредит позивачем було сформовано за реально здійсненими господарськими операціями з контрагентами та на підставі належним чином оформлених первинних документів, натомість висновки контролюючого органу про відсутність реальних правових наслідків за господарськими операціями є безпідставними та не підтверджені належними доказами. Також позивач зазначає, що реалізація юридичним особам та фізичним особам-підприємцям підакцизних товарів за відомостями та талонами не включаються до об'єкту оподаткування, оскільки така реалізація є способом відвантаження товарів за договорами поставки, а отже здійснюється для комерційного використання і не є об'єктом оподаткування акцизним податком у розумінні приписів підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14, підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.07.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
4. Суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій (від контрагента отримано товар, використано такий у власній господарській діяльності) натомість висновки контролюючого органу щодо відсутності реальних правових наслідків за такими операціями ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Також суди дійшли висновку, позивач при визначенні сум податкового зобов'язання з акцизного податку оподаткував операції з реалізації підакцизних товарів за місцем реалізації (торгівельна точка) кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, реалізацію ж нафтопродуктів юридичним особам, які використовують їх у господарській діяльності (комерційне використання), до об'єкту оподаткування Товариство не включало цілком правомірно. Також суди зазначили, що ТОВ «Невіс», під час відпуску нафтопродуктів на АЗС за укладеними договорами зберігання та іншими господарськими договорами із застосуванням безготівкової форми розрахунків не здійснюється розрахункова операція, та відповідно не виникає і зобов'язання зі сплати акцизного податку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.07.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення сум податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 02.11.2015 № 380/22/25223540, оформленого за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Невіс» з питання повноти та своєчасності сплати акцизного податку за період з 01.04.2015 по 31.07.2015 та з питання дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Елітспорт» та ТОВ ТК «Єврологістік», за період з 01.05.2015 по 31.05.2015, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п. 185.ст. 185, ст. 186, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ за період з 01.05.2015 по 31.05.2015 на суму 141 318,00 грн; встановлено порушення Товариством пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213, п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України, що призвело до заниження акцизного податку на загальну суму 158 427,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами ТОВ «Елітспорт» та ТОВ ТК «Єврологістік» не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер, оскільки вказані контрагенти не мають трудових та матеріальних ресурсів для проведення господарської діяльності, надані товарно - транспортні накладні мають недоліки в заповненні, що свідчить про відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій.
Щодо заниження акцизного податку то контролюючий орган вважає, що позивачем безпідставно не включено реалізацію товарів для комерційного використання до об'єкта оподаткування акцизним податком, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу палива, яке було безпосередньо реалізоване позивачем з колонок АЗС кінцевим споживачам.
На підставі акту перевірки, вказаних висновків та результатів адміністративного оскарження контролюючими органами прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
7. Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Елітспорт» та ТОВ ТК «Єврологістік» на підставі договорів поставки товару (нафтопродукти).
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій було надано копії первинних документів, зокрема, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки - фактури, акти приймання - передачі бензину, товарно - транспортні накладні, банківські виписки, договори про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів, сертифікати відповідності на бензин.
Сервисы для юристов