ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2019 року
м. Київ
справа №522/9358/16-а
адміністративне провадження №К/9901/12828/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 522/9358/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ) про зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Щеметенко Л.П., суддів Димерлія О.О., Єщенко О.В., -
ВСТАНОВИВ:
25 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати ГУ ПФУ вчинити дії подальшого підвищення йому пенсії шляхом здійснення її перерахунку та виплати її після перерахунку, в тому числі донарахованих сум за минулий час, з 01 травня 2015 року, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, грошової допомоги для оздоровлення у загальному розмірі 7640 грн 88 коп., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у загальному розмірі 10 593 грн 50 коп, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 44 175 грн 81 коп., індексації грошового забезпечення у загальному розмірі 13 192 грн 35 коп.
Позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що відповідач, в порушення вимог статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) не провів перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням підвищення посадових окладів за вислугу років для військовослужбовців Збройних сил України. Однак, всупереч цьому, відповідач не здійснив перерахунок пенсії з врахуванням грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та індексації грошового забезпечення.
Приморський районний суд міста Одеси постановою від 19 липня 2016 року відмовив у задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що до складу грошового забезпечення не входить грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільнені з військової служби та індексація грошового забезпечення. Тому пенсія позивача з урахуванням вказаних виплат перерахунку не підлягає.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 06 жовтня 2016 року скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове, яким частково задовольнив позовні вимоги: зобов'язав ГУ ПФУ прийняти рішення по заяві ОСОБА_1 від 12 квітня 2016 року щодо перерахунку пенсії з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації грошового забезпечення. В іншій частині позову - відмовив.
Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачем безпідставно не враховано для перерахунку пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, святкові премії, одноразової грошової допомога, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому апеляційний суд вказав на те, що відповідно до статей 49, 63 Закону № 2262-ХІІ підставою для повідомлення про відмову у перерахунку пенсії може бути виключно рішення пенсійного органу, а оскільки відповідного рішення по заяві позивача про перерахунок його пенсії відповідач не приймав, то апеляційний суд зобов'язав ГУ ПФУ прийняти рішення по заяві ОСОБА_1 від 12 квітня 2016 року про перерахунок пенсії з урахуванням того, що до грошового забезпечення для перерахунку пенсії повинні бути включені суми зазначені вище.
27 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 206 жовтня 2016 року, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що суд апеляційної інстанції, визнавши право позивача на перерахунок пенсії, припустився помилки при визначенні способу захисту порушеного права та не надав оцінки обґрунтуванню позовних вимог нормами частини другої статті 51 та частин першої та другої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 09 грудня 2016 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12 березня 2019 року призначив вказану справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 14 березня 2019 року.
14 березня 2019 року колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення судового розгляду у справі на 14 травня 2019 року, про що постановлено відповідну ухвалу.
Пунктом 2 частини другої статті 345 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У зв'язку із неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, Верховний Суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявним у справі матеріалами та заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Сервисы для юристов