ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 331/5568/17 (2-а/331/199/2017)
адміністративне провадження № К/9901/20210/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрівського районного відділу у м. Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Олександрівського районного відділу у м. Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2017 року (головуючий суддя - Світлицька В.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Шлай А.В., судді - Круговий О.О., Прокопчук Т.С.) у справі № 331/5568/17 (2-а/331/199/2017).
І. Суть спору
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до Олександрівського районного відділу у м. Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - відповідач, скаржник, Олександрівський РВ у м. Запоріжжя УДМС України в Запорізькій області) про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Олександрівського районного відділу у м. Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення № 9 від 18.07.2017 року про примусове повернення за межі України громадянки Замбії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині заборони громадянці Замбії ОСОБА_1 в`їзду в Україну строком на три роки, до 18.07.2020 року (п.2 рішення).
В задоволенні інших вимог - відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили, що, зі змісту рішення № 9 від 18 липня 2017 року вбачається те, що підставою для примусового повернення позивача за межі України та зобов`язання покинути територію України у термін до 16.08.2017 слугувала обставина скасування посвідки на тимчасове проживання, безпідставність перебування позивача на території України, відсутність звернень для продовження строку перебування на території України та оформлення посвідки на проживання. Суди дійшли висновку про правомірність рішення № 9 в цій частині. В рішенні № 9 також вказано, що ОСОБА_1 на даний час має намір виїхати з території України до Замбії, а територію України не покинула у зв`язку з відсутністю грошей на квиток. Крім того, 18.07.2017 відносно неї був складений протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 203 КУпАП, і ця обставина свідчить про порушення позивачем правил перебування в Україні. Суди також зазначили, що станом на 18 липня 2017 року зазначена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не набрала законної сили, відтак посилання на неї, як підставу для заборони подальшого в`їзду в Україну строком на три роки, не може вважатись правомірним. На думку судів, рішення № 9 взагалі не містить належного обґрунтування необхідності застосування заборони подальшого в`їзду в Україну строком на три роки, оскільки причиною її невиїзду у добровільному порядку стала відсутність коштів. За наявності бажання позивача повернутись до країни походження, відсутності доказів навмисного ухилення від виконання рішень органів міграційної служби, спірне рішення у зазначеній частині не може вважатись правомірним.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
27 жовтня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Олександрівського районного відділу у м. Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування поданої касаційної скарги Олександрівський районний відділ у м. Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права в частині несвоєчасного ненаправлення копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості підготувати обґрунтовані заперечення. Посилання суду апеляційної інстанції на наявність супровідного листа як на належне підтвердження направлення копії ухвали суду про відкриття провадження скаржник вважає хибним та таким, що суперечить чинному законодавству. На підтвердження правомірності прийнятого рішення скаржник також вказує, що необхідність заборони в`їзду в інтересах забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку визначається компетентними державними органами та має превентивний характер, який не потребує обов`язкової наявності порушень законодавства особами, яким заборонено в`їзд. Відтак, відповідач вважає, що суди перешкодили діяльності УДМС у виконанні покладених на неї завдань щодо реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, визначених Положення про ДМС України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 жовтня 2017 року було відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.
Заперечень (відзивів) на дану касаційну скаргу від позивача не надходило.
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року касаційну скаргу Олександрівського районного відділу у м. Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 13.12.2013 прибула на територію України за паспортом НОМЕР_1 виданим 19.12.2011 Республікою Замбія терміном дії до 18.12.2021, з метою навчання.
09.01.2014 позивач була документована посвідкою на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_2 , виданою УДМС в Запорізькій області, терміном дії до 01.08.2019.
Запорізьким державним медичним університетом до УДМС в Запорізькій області направлено копії документів про відрахування із університету громадянку Замбії ОСОБА_1 за невиконання умов контракту 10.05.2017(наказ № ЗДМУ № 473-с.).
16.05.2017 УДМС в Запорізькій області прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання НОМЕР_2 .
18.07.2017 Управлінням ДМС України в Запорізькій області прийнято рішення № 9 про примусове повернення за межі України громадянки Замбії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язано її покинути територію України у термін до 16.08.2017. Заборонено громадянці Замбії ОСОБА_1 , в`їзд в Україну строком на три роки до 18.07.2020.
Сервисы для юристов