ПОСТАНОВА
Іменем України
12 червня 2020 року
Київ
справа №400/293/19
адміністративне провадження №К/9901/21708/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 (головуючий суддя Устинов І.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Шляхтицького О.І., суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.)
у справі №400/293/19
за позовом ОСОБА_1
до Южноукраїнського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Южноукраїнського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, в якому просив визнати дії відповідача неправомірними щодо невірного застосування норм закону при обчисленні позивачу пенсії за віком; зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 у відповідності до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 16.02.2018.
2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019, у задоволенні позову відмовлено.
3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є пенсіонером з грудня 1998 року та перебуває на обліку в Южноукраїнському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Миколаївської області та отримує пенсію відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон №2262).
5. 13.02.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про припинення виплати пенсії за вислугу років з 01.03.2018 в зв`язку із переведенням на пенсію за віком.
6. У подальшому, листом від 15.10.2018 відповідач повідомив позивача, що при призначенні йому у лютому 2018 року пенсії сталась помилка, внаслідок чого з 16.02.2018 позивач отримував пенсію у розмірі більшому, аніж це передбачено законодавством.
7. Окремо відповідач роз`яснив, що помилка пов`язана з тим, що розмір пенсії позивача розраховано із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 та 2017 роки, а вірним є застосування зазначеного показника за 2014 - 2016 роки.
8. Вважаючи, що відповідач безпідставно занижує розмір пенсії позивача внаслідок застосування невірного показника середньої заробітної плати, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір пенсії позивача розраховано Пенсійним органом вірно і підстави для перерахунку пенсії - відсутні.
10. Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що отримуючи пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262 позивач скористався своїм правом на призначення пенсії, а отже подана позивачем у лютому 2018 року заява є заявою про переведення з одного виду на інший вид пенсії, у зв`язку з чим пенсійний орган при прийнятті рішення про призначення позивачу пенсії застосував норму, передбачену частиною 3 статті 45 Закону № 1058. Суд апеляційної інстанції послався на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №493/1869/17.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Сервисы для юристов