ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 620/2624/19
адміністративне провадження № К/9901/7489/20
Верховний Суд у складі колегії суддів третьої палати Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 620/2624/19
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та перерахування грошового забезпечення,
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Чернігівській області
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року, ухвалене у складі головуючого судді Соломко І.І.,
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року, ухвалену колегією у складі головуючого судді Земляної Г.В., суддів Парінова А.Б., Собківа Я.М.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У вересні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністратвиного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУНП у Чернігівські області), в якому просив:
1.1. визнати протиправним, скасувати наказ по особовому складу ГУНП в Чернігівській області № 270 о/с від 23 серпня 2019 року;
1.2. поновити позивача на посаді начальника Срібнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області з 23 серпня 2019 року;
1.3. зобов`язати відповідача перерахувати та провести виплату грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 з 23 серпня 2019 року до моменту ухвалення рішення по справі.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність оскаржуваного наказу. Питання про призначення позивача заступником начальника Семенівського відділення поліції Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП вирішено відповідачем без його згоди. Позивача не ознайомили з висновком про необхідність його переміщення на іншу посаду в порядку статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» від 22 серпня 2019 року, який є підставою для винесення відповідачем оскаржуваного наказу.
3. Крім того, на думку позивача посада заступника начальника Семенівського відділення поліції Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП не є рівнозначною посаді начальника Срібнянського ВП Прилуцького ВП НУПН в Чернігівській області, на якій його поновлено рішенням суду у справі № 620/174/19, оскільки посадовий оклад на новій посаді менший на 100 грн, ніж на попередній. Також відрізняється коло функціональних обов`язків за вказаними посадами.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
4. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року, позов задоволено частково.
4.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 270/ос від 23 серпня 2019 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Срібнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції з 23 серпня 2019 року. В решті позовних вимог відмовлено.
4.2. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що переміщення позивача з Срібнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП, яке розташоване у смт. Срібне до Семенівського відділення Новгород-Сіверського відділу поліції ГУПН в Чернігівській області, яке розташоване в м. Семенівка є переведенням особи до іншої місцевості. Отже, позивача переміщено на роботу хоча і в орган поліції, але і іншій місцевості, без його згоди.
4.3. Законом України «Про Національну поліцію» не врегульовано випадки, коли переведення відбувається або в межах однієї місцевості або переведення до іншої місцевості. У даному випадку застосуванню підлягає стаття 32 КЗпП України, якою визначено, що переведення особи до іншої місцевості можливе лише за її згоди, крім випадків, визначених статтею 33 КЗпП України. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2019 року № 420/5192/18.
4.4. Також суди попередніх інстанцій вказали на те, що Закон України «Про Національну поліцію» не розмежовує поняття «переміщення» та «переведення», оскільки у частині дев`ятій статті 65 цього закону вказано, що переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.
4.5. Підставами для винесення відповідачем оскаржуваного наказу є висновок про необхідність переміщення поліцейського ГУПН в Чернігівській області на рівнозначну посаду в порядку статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» та безпосередньо цей Закон, що не передбачено Порядком підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції та Переліком документів з питань проходження служби, затвердженими наказом МВС України від 23 листопада 2016 року № 1235. Відтак, оскаржуваний наказ відповідачем винесений без належних для цього підстав.
4.6. З огляду на зазначене оскаржуваний наказ відповідача від 23 серпня 2019 року № 270 о/с є протиправним.
Сервисы для юристов