ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
10 червня 2020 року
справа №160/9757/19
адміністративне провадження №К/9901/8138/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 у складі судді Рищенка А.Ю.,
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2020 у складі суддів Лукманової О. М., Божко Л. А., Дурасової Ю. В.,
у справі № 160/9757/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА»
до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У С Т А Н О В И В:
07.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАК ЕНЕРГЕТИКА» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справи) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.07.2019 № 0019821406, №0019831406, з мотивів безпідставності їх прийняття.
17.12.2019 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2020, в задоволенні позову відмовлено.
В обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки у строки, визначені Законом України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті". Аналогічно, законом обмежені строки завершення імпортних операцій резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки. Порушення резидентами цих строків, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Позивачем не дотримані вказані вище строки, у зв`язку з чим контролюючим органом на підставі статті 4 Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті" та статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" прийняте спірне податкове повідомлення-рішення про нарахування пені.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог впродовж строку дії постанови Правління Національного банку України від 13.12.2016 №410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» не вважається підставою для зняття експортної операції з контролю. Тому угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, яку позивач уклав наприкінці періоду, за який нарахована пеня, не впливає на її розмір.
Крім того, з посиланням на частину 2 статті 16 розділу І Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», суди визнали правомірним застосування фінансових санкцій за невиконання позивачем вимог щодо декларування валютних цінностей - дебіторської заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати їх та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що судами не враховані правові позиції, викладені в постанові Палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №1340/3649/18. Зокрема не взято до уваги, що між ним та ТОВ «ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» (Російська Федерація) укладено угоду від 29.04.2019 року про зарахування зустрічних однорідних вимог. Тому у позивача не було простроченої заборгованості, яка б свідчила про порушення встановлених законом строків розрахунків за зовнішньоекономічними договорами. Отже відсутня база для нарахування пені, передбаченої статтею 4 Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті" та статтею 13 Закону України "Про валюту і валютні операції". Наведене вище зарахування позивач вважає таким, що відповідає статті 6, 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а його обмеження актами Національного банку України таким, що порушує свободу підприємництва та Конституцію України.
Крім того, заявник касаційної скарги посилався на не зазначення у судових рішеннях підстав відхилення його доводів про відсутність у податкового органу законних повноважень на застосування санкцій, встановлених пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
21.04.2020 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за скаргою Товариства після усунення позивачем недоліків касаційної скарги на виконання вимог ухвали Суду від 25.03.2020, справу витребувано з суду першої інстанції.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 160/9757/19 слугувало посилання у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
27.04.2020 справа № 160/9757/19 надійшла на адресу Верховного Суду.
Відзив від податкового органу на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сервисы для юристов