ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 826/24371/15
адміністративне провадження № К/9901/34269/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/24371/15
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення коштів, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя: Качур І.А., судді: Данилишин В.М., Келеберда В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя: Желтобрюх І.Л., судді: Горяйнов А.М., Бєлової Л.В.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича , Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ № 483 о/с від 01 квітня 2014 року в частині звільнення позивача з посади заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління з організації та контролю за розслідуванням злочинів Міністерства внутрішніх справ України та зарахування в розпорядження за цією посадою;
стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача суми недоплаченого грошового забезпечення у розмірі 12586,34 грн.
1.1. Позов обґрунтовано тим, що позивач не надавав рапорт про звільнення з посади начальника Головного слідчого управління - начальника управління з організації контролю за розслідуванням злочинів із зарахуванням в розпорядження Міністерства внутрішніх справ України за цією посадою строком на дві місяці, який став підставою для його прийняття, а лише був поданий рапорт про надання чергової відпустки із подальшим звільненням з органів внутрішніх справ.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2.1. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року позов задоволено, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, позов задоволено.
2.2. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01 квітня 2014 року № 483 о/с «По особовому складу» в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління з організації та контролю за розслідуванням злочинів, зарахувавши його в розпорядження Міністерства внутрішніх справ України за цією посадою строком на два місяці.
2.3. Стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 суму недоплаченого грошового забезпечення у розмірі 12586,34 грн.
2.4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Міністерством внутрішніх справ України не виконано покладений на нього процесуальним Законом обов`язок щодо доведення обґрунтованості оскаржуваного наказу, оскільки в наданих суду запереченнях проти позовних вимог не спростовано доводів позивача в частині питання правомірності прийнятого наказу від 01 квітня 2014 року № 483 о/с «По особовому складу», яким позивача звільнено з посади заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління з організації та контролю за розслідуванням злочинів Міністерства внутрішніх справ України та зарахування в розпорядження за цією посадою. Також відповідачами не спростовано доводи позивача, які він наводить в обгрунтування поданого позову.
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Міністерство внутрішніх справ України звернулося з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
3.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суди безпідставно не звернули увагу на те, що підставою для зарахування позивача у розпорядження Міністерства внутрішніх справ став його рапорт, про що зазначено в спірному наказі. Оскільки в період з 02 квітня 2014 року по 18 серпня 2014 року він перебував у розпорядженні Міністерства внутрішніх справ, тому, відповідно до пункту 3.4.3 Інструкції №499, відсутні підстави для нарахування йому в указаний період премії. Окрім цього, ОСОБА_1 в цей час не виконував функціональні обов`язки за посадою, не здійснював вклад у загальний результат служби.
3.2. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, за змістом якого висловив незгоду з викладеними відповідачем в скарзі доводами та повідомив свою думку про правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо вирішення питання наявності чи відсутності підстав для задоволення його позову, просив судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. 14 серпня 1999 року ОСОБА_1 прийнято на службу в органи внутрішніх справ України.
5. На підставі рапорту ОСОБА_1 від 29 березня 2014 року, наказом Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. від 01 квітня 2014 року № 483 о/с «По особовому складу», відповідно до підпункту «г» пункту 40 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено підполковника міліції ОСОБА_1, заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління з організації контролю за розслідуванням злочинів, зарахувавши його в розпорядження Міністерства внутрішніх справ України за цією посадою строком на два місяці, з 02 квітня 2014 року, надавши йому частину чергової відпустки за 2013 рік на 27 діб (з урахуванням 1 святкового дня), з 02 до 28 квітня 2014 року, та чергову відпустку за 2014 рік на 40 діб (з урахуванням 2 діб, необхідних на дорогу, та 3 святкових днів), з 29 квітня до 07 червня 2014 року.
Сервисы для юристов