Ухвала КАС ВП від 20.05.2020 року у справі №820/1371/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року

м. Київ

справа № 820/1371/17

адміністративне провадження № К/9901/17917/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів: Смоковича М.І., Уханенка С.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області , провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної міграційної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року (головуючий суддя - Панченко О.В., судді - Бадюков Ю.В., Тітов О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Макаренко Я.М., судді - Мінаєва О.М., Шевцова Н.В.) у справі № 820/1371/17.

І. Суть спору

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

В березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України (далі - ДМС України, відповідач, скаржник), третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі - третя особа, ГУДМС України в Харківській області), в якому просив:

скасувати рішення Державної міграційної служби України від 28.02.2017 р. №76-17;

зобов`язати Державну міграційну службу України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДУ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено.

Скасовано рішення Державної міграційної служби України від 28.02.2017 р. №76-17.

Зобов`язано Державну міграційну службу України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили, що, як на час звернення позивача із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, так і на даний час у Сирії присутня ситуація загальнопоширеного насильства в ситуації внутрішнього збройного конфлікту та систематичного порушення прав людини. Однак вказані обставини не були досліджені під час винесення рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додатково захисту. Державна міграційна служба України, приймаючи спірне рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не прийняла за належне той факт, що за час відсутності позивача (виїхав у 2004 році) у країні його походження змінилися соціально-економічна, гуманітарна та військова ситуації. У вказаному висновку відповідач не аналізує можливість набуття позивачем статусу біженця через відмову проходити військову службу в умовах громадянської війни, (відповідно до п.п. 170-171 Керівництва УВКБ ООН по процедурам та критеріям визначення статусу біженця) та можливість набуття додаткового захисту через ситуацію загальнопоширеного насильства, систематичне порушення прав людини у країні. Відповідачем в порушення п.п. 4.1. в) та 8.2 Правил розгляду та оформлення документів необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, які затверджені наказом МВС України №649 від 07.09.2011р. не досліджено ситуацію в Сирії.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

01 листопада 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Державної міграційної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування поданої касаційної скарги Державна міграційна служба України вказує на те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що громадянська війна в країні не розглядається саме як причина виїзду заявника в Україну, оскільки він виїхав в Україну з метою навчання восени 2004 року. Позивач не відразу звернувся за захистом в Україні, незважаючи на те, що збройний конфлікт у Сирії розпочався ще у березні 2011 року. Скаржник стверджує, що аналіз матеріалів особової справи з точки зору заявника в контексті ситуації в країні його громадянської належності дозволяє зробити висновок, що заявник не обґрунтував неможливість повернення до країни громадянської належності через вкрай небезпечну ситуацію в своїй країні, внаслідок загальнопоширеного насильства та порушення прав людини в ситуації внутрішнього збройного конфлікту.

Позивачем відзиву чи заперечення на подану касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2020 року касаційну скаргу Державної міграційної служби України прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Позивач - ОСОБА_1 , громадянин Сирійської Арабської Республіки, проживав у Сирії у м. Кобані (муфахаза - Алеппо) та у 2004 році приїхав до України.

У 2008 році позивач вперше звернувся до Управління Державної міграційної служби в Харківській області з заявою про визнання біженцем, однак наказом УДМС в Харківській області №145-о від 24.09.2008 року йому було відмовлено в оформленні документів для вирішення питання про надання статусу біженця.

20.07.2015 ОСОБА_1 повторно звернувся до ГУ ДМС в Харківській області з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у зв`язку з початком бойових дій, що розпочалися на території Сирії.