ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 160/12019/21
адміністративне провадження № К/990/13561/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реохім» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2021, ухвалене у складі головуючого судді Букіна Л.Є., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.04.2022, прийняту у складі колегії суддів: Бишевської Н.А. (головуючий), Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.
І. Суть спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Реохім» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.06.2021:
- податкове повідомлення-рішення №0090020722 форми «Р» про визначення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 8 144 790, 00 гривень (за податковими зобов`язаннями 6 515 832,00 гривень, штрафними (фінансовими) санкціями 1 628 958, 00 гривень);
- податкове повідомлення-рішення №0090040722 форми «Р» про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 6 117 069,25 гривень (за податковими зобов`язаннями 5 287 066,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 830 003,25 гривень).
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на свою добросовісність як платника податку, оскільки ним сформовано податковий кредит та валові витрати, у періоді який перевірявся, на підставі відповідних документів бухгалтерського обліку. При цьому, усі учасники господарських операцій на момент укладання відповідних договорів, відповідали ознакам і поняттю юридичних осіб та виступали правоздатними учасниками господарського обороту, а самі правочини опосередковувалися реальним настанням правових наслідків та мали на меті отримання прибутку, у зв`язку з чим вважає, що здійснюючи оскаржені донарахування податковий орган діяв не на підставі та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що посадовими особами відповідача проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «Реохім» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2020, валютного за період з 01.01.2017 по 30.09.2020, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.09.2020.
4. За результатами перевірки відповідачем складено акт від 31.05.2021 № 1737/04-36-07-22-08/24234412, згідно із висновків якого, перевіркою встановлено порушення позивачем у тому числі пп. «а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, у результаті чого останнім занижено податкові зобов`язання на загальну суму 6515832 грн.; п.44.1, статті 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 5287066 грн.
5. На підставі акту та встановлених порушень, 16.06.2021 відповідачем прийнято:
6. - податкове повідомлення-рішення № 0090020722 форми «Р» про визначення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 8144790, 00 гривень (за податковими зобов`язаннями 6515832,00 гривень, штрафними (фінансовими) санкціями 1628958, 00 гривень);
7. - податкове повідомлення-рішення №0090040722 форми «Р» про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 6117069,25 гривень (за податковими зобов`язаннями 5287066,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 830003,25 гривень).
8. Уважаючи вказані податкові-повідомлення рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 19.10.2021 позов задовольнив повністю.
10. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що протягом перевіряємого періоду позивач мав відносини з низкою підприємств з приводу виконання угод постачання, під час перевірки позивача всі первинні документи досліджувалися податковим органом та в акті перевірки відсутні будь-які зауваження до цих документів, тобто, первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, а також правомірність формування витрат та сум податку на додану вартість по операціям з цими контрагентами на підставі належним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних. Наведені обставини слугували підставою для прийняття рішення про задоволення позовних вимог.
11. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 28.04.2022 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
12. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Сервисы для юристов