ВЕРХОВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
07.03.2018 Київ А/9901/22/18 800/300/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г., -
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) в особі Другої дисциплінарної палати про визнання незаконною ухвали та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанці, з позовом до ВРП в особі Другої дисциплінарної палати, у якому просив:
- визнати незаконною ухвалу відповідача від 3 липня 2017 року № 1922/2дп/15-17 щодо відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 за зверненням ОСОБА_2;
- зобов'язати ВРП відкрити дисциплінарну справу стосовно слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 за зверненням ОСОБА_2
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при здійсненні правосуддя слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 було допущено низку порушень, за ознаками яких вбачається проступок, який межує з дисциплінарною відповідальністю судді.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 жовтня 2017 року закрив провадження у цій справі.
Не погодившись із такою ухвалою Вищого адміністративного суду України, 27 листопада 2017 року ОСОБА_2 подав заяву про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
З 15 грудня 2017 року набрали чинності зміни до КАС, внесені Законом України від 3 жовтня 2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (Розділи 1-3)» (далі - Закон № 2147-VIII), та почав роботу Верховний Суд.
За приписами частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Водночас відповідно до пункту 1 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС (у редакції Закону 2147-VIII) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Отже, розгляд Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду заяв про перегляд Верховним Судом України судових рішень здійснюються за правилами КАС, які були чинними до 15 грудня 2017 року, тобто до внесення Законом № 2147-VIII змін до цього Кодексу.
У заяві про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 237 КАС, ОСОБА_2 просить ухвалу Вищого адміністративного суду України скасувати, позовні вимоги задовольнити.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 20 грудня 2016 року та 26 червня 2017 року до ВРП надійшли скарги ОСОБА_2 стосовно дій судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3
У скаргах зазначено, що ухвалою від 9 вересня 2016 року суддя ОСОБА_3, відмовивши у задоволенні клопотання ОСОБА_2, порушив його майнові права, оскільки клопотання від 12 серпня 2016 року про скасування арешту на майно у справі № 308/8343/16-к, розглянуто не у триденний строк, як це передбачено частиною другою статті 174 Кримінального процесуального кодексу України. Порушенням своїх прав ОСОБА_2 вважає: умисне зазначення судом в описовій частині ухвали його, як підозрюваного, а у резолютивній частині, що ухвала оскарженню не підлягає. Фіксування засідань 18 та 30 серпня 2016 року здійснювалось у вигляді протоколів. Крім того, суддя зобов'язав його розносити особисто виклики прокуратурі та Державній фіскальній службі. У зв'язку з цим, просив притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою другої дисциплінарної палати ВРП від 3 липня 2017 року № 1922/2дп/15-17 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 за зверненням ОСОБА_2 Ухвала вмотивована тим, що за результатами попередньої перевірки встановлено, що дисциплінарні скарги зводяться до незгоди із судовим рішенням, а факти, які у них зазначені, не можуть бути достатньою підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді.
Не погоджуючись з такими діями другої дисциплінарної палати ВРП, позивач звернувся із даним позовом.
Вищий адміністративний суд України закрив провадження у справі, при цьому дійшов висновку, що право на оскарження рішення ВРП, що здійснює дисциплінарне провадження, мають лише суб'єкти останнього в порядку, передбаченому законом. Громадяни, які не є суб'єктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати рішення визначених законом органів за результатами такого провадження.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду погоджується із рішенням Вищого адміністративного суду України з огляду на таке.
Відповідно до частини 4 статті 18 КАС (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) Вищому адміністративному суду України, як суду першої інстанції, підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Глава 6 цього Кодексу визначає особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, у тому числі предмет оскарження, суб'єктів оскарження, строки розгляду цих справ, а також рішення, яке може приймати суд за наслідками розгляду цих справ.
Частиною першою статті 171-1 КАС передбачено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) актів ВРП; 3) дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП 4) рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Відповідно до частини 5 статті 171-1 КАС Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може: 1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, ВРП, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів незаконним повністю або в окремій його частині; 2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, ВРП, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів вчинити певні дії; 3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 162 цього Кодексу.
Сервисы для юристов