Ухвала КАС ВП від 16.04.2019 року у справі №260/1118/18

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року

Київ

справа №260/1118/18

адміністративне провадження №К/9901/10568/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року (судді Гудима Л.Я., Довгополова О.М., Шинкар Т.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП в Закарпатській області від 05 жовтня 2018 року № 1965 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Ужгородського ВП ГУНП", яким вирішено звільнити з служби в поліції старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Ужгородського відділу поліції ГУ Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_1, відповідно до пункту 8 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ;

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП в Закарпатській області від 08 жовтня 2018 року № 210 о/с, яким, відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Ужгородського відділу поліції ГУ Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_1 з 09 жовтня 2018 року;

- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Ужгородського відділу поліції ГУ Національної поліції в Закарпатській області;

- стягнути з ГУНП в Закарпатській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що його звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) є незаконним з огляду на те, що зазначені підстави для звільнення не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки неправомірної вигоди він не вимагав та не отримував.

Крім того, вказував, що на день видачі наказу про накладення дисциплінарного стягнення, вина у вчиненні кримінального правопорушення обвинувальним вироком суду не підтверджена, а притягнення його до дисциплінарної відповідальності є передчасним. Крім цього, службові особи поліції не наділені правом надавати оцінку даним обставинам, та відповідно робити висновки про вину особи чи причетність до кримінально-караних дій, доки вина не буде доведена у встановленому порядку вироком суду.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивача правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, оскільки позивачем вчинено дисциплінарний проступок, який компрометує його як поліцейського та дискредитує поліцію в цілому, що підтверджено висновком службового розслідування.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 05 жовтня 2018 року № 1965 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Ужгородського ВП ГУНП» в частині звільнення зі служби в поліції старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Ужгородського відділу поліції ГУ Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_1 , відповідно до пункту 8 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ. Визнано незаконним та скасувано наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 08 жовтня 2018 року № 210 о/с, яким, відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Ужгородського відділу поліції ГУ Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_1 з 09 жовтня 2018 року.

Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 09 жовтня 2018 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 60 565, 32 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що висновок службового розслідування від 04 жовтня 2018 року фактично відтворює текст фабули кримінального звинувачення позивача у злочині, передбаченому частиною третьою статті 368 КК України, та містить лише опис скоєного позивачем діяння, яке було предметом кримінального провадження (отримання неправомірної вигоди). Ознак будь-якого іншого діяння, яке б підпадало під ознаки саме дисциплінарного проступку, та мало б наслідком настання дисциплінарної відповідальності, висновок службового розслідування не містить.

На переконання апеляційного суду в матеріалах справи відсутнє рішення суду, яким би позивача було визнано винним у вчиненні такого кримінального правопорушення та яке б набрало законної сили, що суперечить принципу презумпції невинуватості, регламентованому частиною першою статті 62 Конституції України.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що з урахуванням приписів частини першої статті 62 Конституції України, у даному випадку має місце підозра, висунута позивачу за фактом вчинення кримінального правопорушення, та відсутні достатні й необхідні правові підстави вважати, що в діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни передбаченого Дисциплінарним статутом ОВС України та розділом VI «Правил етичної поведінки» Закону України «Про запобігання корупції».

Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірні накази відповідача прийняті за відсутності належних доказів факту вчинення позивачем реально визначеного дисциплінарного проступку та без доведення його вини, що є підставою для їх скасування, та поновлення позивача на службі із стягненням грошового забезпечення за час вимушеного прогулу

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг.