ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
справа № 820/2110/17
адміністративне провадження № К/9901/18019/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Русанової В.Б., суддів Присяжнюк О.В., Курило Л.В. від 12 грудня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агро-Союз» до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агро-Союз» (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України; далі - відповідач, Управління), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04 травня 2017 року №0000031414 та №0000041414.
Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало про відсутність в Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, в якому Товариство перебуває за основним місцем обліку, права на проведення перевірки своєчасності та повноти сплати орендної плати за договором оренди землі, укладеним з Харківською міською радою, оскільки об`єкт оподаткування (земельна ділянка) знаходиться у місті Харкові, де платник податків перебуває за неосновним місцем обліку в Східній об`єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, яка, як вважає позивач, й повинна була проводити відповідну податкову перевірку та скласти акт за її наслідком, на підставі вже якого, у свою чергу, саме Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (основне місце обліку), а не відповідач, повинно було винести податкові повідомлення-рішення; до того ж оспорювані рішення прийнято з порушенням процедури, передбаченої пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України), поза межами трьох робочих днів, наступних за днем отримання результатів адміністративного оскарження.
Крім того стверджувало, що розмір орендної плати за землю встановлено договором оренди землі, укладеним з Харківською міською радою, й ці умови можуть бути змінені лише за згодою сторін договору, а тому збільшення позивачу суми грошового зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб є необґрунтованим та безпідставним, як і висновок контролюючого органу про невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 50.1 статті 50 ПК України, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності.
Судами встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин Товариство було зареєстровано за адресою: 76019, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, 1/Б та перебувало за основним місцем обліку в Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області.
20 лютого 2006 року між Харківською міською радою (орендодавець) та Товариством (орендар) укладений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі транспорту загальною площею 0,3026 га, яка знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 54-А.
У зв`язку із цим позивач перебуває як платник податків за неосновним місцем обліку з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в Східній об`єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.
У період з 22 липня по 01 вересня 2016 року Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведена планова виїзна перевірка Товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, наслідки якої оформлено актом від 08 вересня 2016 року за №517/09-19-14-01/ 31761141 .
На підставі акту перевірки Східною об`єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 жовтня 2016 року №0004131401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на 155888,37 грн., у тому числі за основним платежем - 124710,70 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 31177,67 грн.
Товариство не погодилося із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржило його в адміністративного порядку до Головного управління ДФС у Харківській області, рішенням якого від 20 грудня 2016 року №7039/10-20-40-10-01-14 скасовано це податкове повідомлення-рішення у частині збільшення суми грошового зобов`язання на 58270,25 грн. (основний платіж - 46616,20 грн., штрафні (фінансові) санкції - 11654,05 грн.), а в іншій частині - залишено без змін; зобов`язано Східну об`єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області прийняти податкове повідомлення-рішення щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120.2 статті 120 ПК України.
Враховуючи наведене, 05 січня 2017 року Східною об`єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000071401, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 97618,12 грн., в тому числі за основним платежем - 78094,50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 19523,62 грн.; №0000081401, яким до позивача застосовано штраф за платежем «орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 2330,81 грн.
В подальшому Державною фіскальною службою України рішенням про результати розгляду скарги від 17 березня 2017 року №5333/6/99-99-11-03-01-25 скасовано податкові повідомлення-рішення від 05 січня 2017 року №0000071401 та №0000081401, а рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 20 грудня 2016 року №7039/10-20-40-10-01-14, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, - залишено без змін. При цьому зазначено, що саме Управлінню (відповідачу у цій справі) належить винести нові податкові повідомлення-рішення на підставі рішення, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги, із дотриманням вимог ПК України та Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 (далі - Порядок №1204).
На підставі акту перевірки та рішення контролюючого органу вищого рівня відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 04 травня 2017 року: №0000031414, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 97618,12 грн., в тому числі за основним платежем - 78094,50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 19523,62 грн.; №0000041414, яким до позивача застосовано штраф за платежем «орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 2330,81 грн., незгода з якими і стала підставою для звернення Товариства до суду із цим позовом.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року відмовлено у задоволенні позову.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління ДФС в Івано-Франківській області мало повноваження на проведення планової документальної перевірки, а Головне управління ДФС у Харківській області в межах компетенції, як територіальний орган ДФС, юрисдикція якого поширюється на адміністративну територію, до якої віднесено орендовану земельну ділянку, з урахуванням змін у податковому законодавстві, які набрали чинності з 01 січня 2017 року, за наявності правових підстав прийняти оспорювані податкові повідомлення-рішення.
По суті ж встановлених у акті перевірки порушень суд зазначив, що у ПК України законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі, проте Товариством всупереч вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України (в редакції Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII) не було переглянуто розмір орендної плати за землю з урахуванням нової нормативної грошової оцінки землі, що призвело до заниження орендної плати за землю. Крім того дійшов висновку, що в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого пунктом 120.2 статті 120 ПК України, адже уточнюючий розрахунок поданий останнім поза межами строку подання річної податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), тому відповідно до пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу Товариство мало самостійно визначити суму штрафу у зв`язку із виявленням заниження податкового зобов`язання, однак не здійснило таких дій.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 12 грудня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції й позов задовольнив; скасував оспорювані податкові повідомлення - рішення Управління.
Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд, застосувавши норми пункту 58.2 статті 58, пунктів 77.1, 772 статті 77, статті 86 ПК України, Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588, Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 31 липня 2014 року №22 (далі - Методичні рекомендації), дійшов висновку, що саме Східна об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області повинна була проводити відповідну податкову перевірку та скласти за її наслідком акт, на підставі якого Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (основне місце обліку), а не відповідач, мало винести податкові повідомлення-рішення, що, у даному випадку, свідчить про їх прийняття неуповноваженим органом, до того ж, поза межами строків, установлених ПК України та Порядком №1204. Відтак, як зазначив апеляційний суд, такі дії не створють правових наслідків та виключають необхідність надання оцінки правомірності здійснених нарахувань, тому оспорювані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Управління подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи останню, посилається на помилковість позиції суду апеляційної інстанції й по суті стверджує, що проведення податкової перевірки контролюючим органом, в якому перебуває за основним місцем обліку платник податків, а також прийняття податкових повідомлень-рішень органом державної фіскальної служби за місцем розташування об`єктів оподаткування (не основне місце обліку) не суперечить вимогам ПК України й не може кваліфікуватися як дії суб`єкта владних повноважень, що вчинені поза межами його компетенції. Вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено усі обставини справи та надана оцінка доводам сторін, у тому числі щодо суті встановленого порушення Товариством вимог податкового законодавства.
Сервисы для юристов