ПОСТАНОВА
Іменем України
05 червня 2020 року
Київ
справа №809/210/17
адміністративне провадження №К/9901/45267/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФC на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року (суддя Могила А.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року (головуючий суддя Бруновська Н.В., судді: Костів М.В., Шавель Р.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСОЩІ" до Івано-Франківської митниці ДФC про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, скасування картки відмови,
В С Т А Н О В И В:
В січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАСОЩІ" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Івано-Франківської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №206050001/2016/000602/2 від 01 листопада 2016 року, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №206050001/2016/00683 від 01 листопада 2016 року.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, по другорядному (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а не по основному (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої ним митної вартості останнього.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №206050001/2016/000602/2 від 01 листопада 2016 року та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №206050001/2016/00683 від 01 листопада 2016 року.
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за іншим (другорядним) методом.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що митну вартість імпортованого позивачем товару було нею скориговано у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих Товариством документах, а також непідтвердженням всіх складових заявленої ним митної вартості.
Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що 04 січня 2016 року між Товариством (як покупцем) та H.P.U.EXP-IMP «MIREM», Польща (як продавцем) укладено контракт №2 на поставку сухофруктів, горіхів, насіння кунжута, насіння маку в кількості 1215 т на загальну суму - 14 000 000 польських злотих (PLN).
Згідно специфікації №11 від 31.10.2016 позивачеві здійснювалась поставка маку голубого ІІ класу (Чехія) в кількості 22 200 кг за ціною 5,28 PLN за 1 кг (всього на суму 117 216,00 PLN).
При митному оформлені товару «насіння маку голубого кольору «MAK NIEBIESKI», ґатунок ІІ, негіркий для використання в харчовій промисловості, урожай 2016року, дата виготовлення продукції - серпень 2016 року, кінцевий термін придатності - серпень 2017 року, наявне маркування на українській мові, не в первинній упаковці» позивач самостійно визначив його митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту) та заявив цей показник у митній декларації від 30 жовтня 2016 року №206050001/2016/008785, до якої додав документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів згідно з переліком, визначеним МК України.
Так, на підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав: електронну митну декларацію від 31 жовтня 2016 року №206050001/2016/008785; міжнародну автомобільну накладну (CMR) за №030917 від 26 жовтня 2016 року, інвойс №2016207 від 25 жовтня 2016 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги за №01/10-28 від 28 жовтня 2016 року, комерційну пропозицію виробника товару від 22 жовтня 2016 року, фактуру №1052/10/2016 від 25 жовтня 2016 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів за №2 від 04 січня 2016 року, додаткову угоду №10 від 31 жовтня 2016 року, специфікацію №11 від 31 жовтня 2016 року, сертифікат перевезення товару №PL/MF/AL0062777 від 27 жовтня 2016 року, свідоцтво якості № 057817 від 26 жовтня 2016 року, копію митної декларації країни відправлення №16PL401050E0114664 від 26 жовтня 2016 року, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару за №2730 від 26 жовтня 2016 року, інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару за №2730 від 26 жовтня 2016 року, інформацію про позитивні результати проведення державних видів контролю №277501 від 31 жовтня 2016 року.
Уповноваженою особою відповідача витребувано від нього додаткові документи - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.
Товариством додатково подано відповідачу лише висновок ДП "Дерзовнішінформ" у зв`язку з тим, що, на його думку, весь необхідний для митного оформлення товару перелік документів, визначений МК України, подано разом із вантажно-митною декларацією.
01 листопада 2016 року Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №206050001/2016/000602/2, згідно з яким останню визначено за другорядним методом - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, та складено картку відмови в прийнятті митної декларації №206050001/2016/00683.
Підставою прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки митного органу (наведені у його графі 33) про неможливість застосування першого методу у зв`язку з відсутністю в документах, наданих декларантом, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар; другий метод не застосовано у зв`язку із відсутністю інформації щодо угод на ідентичні товари; крім того декларант відмовився від подання додаткових документів по вартості, а саме: висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
При цьому, як встановили суди, сумнів щодо правдивості визначення заявленої Товариством митної вартості товару у посадової особи Митниці виник у зв`язку з тим, що згідно оформленої позивачем 20 вересня 2016 року митної декларації по цьому ж контракту аналогічний товар декларувався по ціні 5,56 PLN за 1 кг, в той час згідно митної декларації від 31 жовтня 2016 року ціна товару зменшилася на 0,28 центів та становила 5,28 PLN.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Сервисы для юристов