Ухвала КАС ВП від 14.04.2019 року у справі №804/4066/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2020 року

Київ

справа №804/4066/18

адміністративне провадження №К/9901/10091/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в попередньому засіданні касаційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року (суддя: Верба І.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року (судді: Сафронова С.В., Мельник В.В., Чепурнов Д.В.) у справі за позовом керівника Жовтоводської місцевої прокуратури до Комунального закладу «Верхньодніпровська середня загальноосвітня школа № 2 І-ІІІ ступенів» Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області», Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, Відділ освіти Верхньодніпровської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Керівник Жовтоводської місцевої прокуратури (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального закладу «Верхньодніпровська середня загальноосвітня школа № 2 І-ІІІ ступенів» Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області» (далі - відповідач 1), Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області (далі - відповідач 2), в якому прокурор просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність директора Комунального закладу «Верхньодніпровська середня загальноосвітня школа № 2 І-ІІІ ступенів» Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області» щодо невжиття заходів направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності закладу, які зафіксовані у акті № 145 планової (позапланової) перевірки, проведеної 18 жовтня 2017 року Верхньодніпровським районним відділом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області;

- визнати протиправною бездіяльність Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області щодо невжиття заходів направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності закладу, які зафіксовані у акті № 145 планової (позапланової) перевірки, проведеної 18 жовтня 2017 року Верхньодніпровським районним відділом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області;

- зобов`язати директора Комунального закладу «Верхньодніпровська середня загальноосвітня школа № 2 І-ІІІ ступенів» Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області» вжити в межах компетенції заходи направлені на усунення порушень протипожежної безпеки, які зафіксовані у акті № 145 планової (позапланової) перевірки, проведеної 18 жовтня 2017 року Верхньодніпровським районним відділом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області;

- зобов`язати Верхньодніпровську районну раду вжити заходи направлені на усунення порушень протипожежної безпеки у Комунальному закладі «Верхньодніпровська середня загальноосвітня школа № 2 І-ІІІ ступенів» Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області» шляхом вирішення в межах компетенції питання щодо виділення коштів необхідних для усунення порушень протипожежної безпеки.

Прокурор звернувся з даним адміністративним позовом з метою захисту права громадян на безпечні умови здобуття освіти, як складової гарантованого Конституцією України права на освіту.

Своє право на звернення до суду з даним позовом в інтересах держави прокурор обґрунтовує тим, що Державна служба з надзвичайних ситуацій не наділена повноваженнями на звернення до суду з позовними вимогами про зобов`язання вжити заходів щодо усунення порушень вимог пожежної безпеки у закладах освіти.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанції мотивовані тим, що у прокурора відсутні підстави для звернення до суду в інтересах держави з адміністративним позовом, оскільки Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій наділено повноваженнями звернення до суду з позовом щодо застосування заходів реагування, що є належним та ефективним способом для усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і зобов`язує відповідний заклад виконати вимоги контролюючого органу щодо усунення порушень.

При цьому вказували на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року і прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що прокурор, у даному випадку, звернувся з позовом, як самостійний позивач та предметом його позову є матеріально-правова вимога заявлена до суб`єкта владних повноважень (органів місцевого самоврядування) про зобов`язання вжити заходи направлені на забезпечення права на безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти.

Зазначив, що органи Державної служби з надзвичайних ситуацій вправі звертатись до адміністративного суду лише з вимогами про зупинення роботи на будь - яких підприємствах чи експлуатації об`єктів та лише безпосередньо до закладу, в якому виявлені порушення.

На переконання позивача, у органів Державної служби з надзвичайних ситуацій відсутнє право реалізувати свої повноваження шляхом звернення до адміністративного суду з іншими матеріально - правовими вимогами, аніж ті, що передбачені Кодексом цивільного захисту України та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Таким чином, наявність таких обставин, за позицією скаржника, відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та частини 5 статті 53 КАС України є підставою для звернення прокурора до суду.

При цьому вказував на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 826/7962/16 та в ухвалі Верховного Суду від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17.