Постанова КАС ВП від 05.06.2018 року

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

05 червня 2018 року

справа №

адміністративне провадження №К/9901/32729/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року (суддя - Осіпова О.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року (судді - Зеленський В.В., П'янова Я.В.,Чалий І.С) у справі №818/267/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У лютому 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 листопада 2016 року № 47-707-13-03, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000 гривень.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року, позов задоволено, визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07 листопада 2016 року № 47-707-13-03.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не надано достатніх та допустимих доказів того, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем було враховано всіх істотних обставин, за яких слід вважати, що належний позивачу транспортний засіб є об'єктом оподаткування.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанції, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заявник касаційної скарги зазначає про те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відзив на касаційну скаргу у справі не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 07 листопада 2016 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №47-707-13-03 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" у розмірі 25000 гривень.

При вирішенні справи судами попередніх інстанцій також прийнято як належний доказ та враховано при встановленні фактичних обставин сформований позивачем на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA)розрахунок середньоринкової вартості транспортного засобу марки Volkswagen, моделі Touareg V6TDI CR,двигун дизель, 2967 куб.см., 2014 року виробництва, із врахуванням фактичного пробігу автомобіля, згідно якого середньоринкова вартість транспортного засобу позивача становить 903 737,28 гривень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).

01 січня 2015 набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України введено новий транспортний податок.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.