ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 червня 2020 року
Київ
справа №818/2259/18
адміністративне провадження №К/9901/23985/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №818/2259/18
за позовом Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області
до Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини
про стягнення коштів
за касаційною скаргою Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року (прийняте у складі: головуючого судді Воловика С.В.)
і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року (прийняту у складі: головуючого судді Жигилія С.П., суддів Перцової Т.С., Чалого І.С.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Північно-східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області у червні 2018 року звернувся з адміністративним позовом до Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини (далі також - «Лікарня ветмедицини»), в якому просив стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України кошти в сумі: 254138,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач добровільно не усунув порушення, зазначене у листі-вимозі від 5 лютого 2018 року №20-18-07-14/489, яке виявилося у тому, що Лікарня ветмедицини всупереч вимог частин четвертої, п`ятої і сьомої статті 13 Бюджетного кодексу України здійснила виплату заробітної плати та відповідних нарахувань на неї лікарям ветеринарної медицини (офіційним лікарям) за рахунок коштів загального фонду в сумі: 254138,90 грн замість її виплати за рахунок спеціального фонду, чим лікарні завдано збитків на вказану суму. Також, доводячи правомірність висновків ревізії щодо виявлених порушень, позивач посилається на постанову Апеляційного суду Сумської області від 5 травня 2018 у справі №592/1186/18, якою встановлена вина начальника Лікарні ветмедицини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - «КУпАП») «Порушення бюджетного законодавства», провадження у якій закрито через закінчення строку накладення адміністративного стягнення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суди виходили з того, що провідні (офіційні) лікарі перебували у трудових відносинах з відповідачем, а не із суб`єктами господарювання, яким лікарня надавала послуги, і зобов`язання щодо оплати їх праці виникало саме у Лікарні ветмедицини. Хоча такі витрати є витратами, пов`язаними з наданням послуг і їх відшкодування має здійснюватися за рахунок коштів спеціального фонду, суди дійшли висновку про те, що бюджетне законодавство не містить норми, яка б зобов`язувала бюджетні установи розділяти фонд оплати праці своїх працівників в залежності від їх участі у процесі надання послуг цією установою та здійснювати оплату праці осіб, які на виконання своїх посадових обов`язків безпосередньо беруть участь у наданні послуг, виключно за рахунок коштів спеціального фонду. Відсутність такої норми зумовлює відсутність факту порушення бюджетного законодавства.
Також суди зазначили, що відповідач здійснював видатки по загальному і спеціальному фондах в межах і за рахунок відповідних надходжень, на підставі затверджених кошторисів, у встановленій послідовності, передбаченій для їх планування, що також свідчить про відсутність порушень бюджетного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
Позивач у касаційній скарзі, вказуючи на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Скаржник вказує на те, що: (1) обов`язок відповідача розподіляти фонд оплати праці своїх працівників залежно від їх участі у процесі надання платних послуг на стадії планування і проведення витрат визначений частинами четвертою, п`ятою, сьомою статті 13 Бюджетного кодексу України, згідно яких власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду і включаються до спеціального та використовуються на покриття витрат, пов`язаних з організацією і наданням бюджетними установами послуг згідно з їх основною діяльністю; (2) у Лікарні ветмедицини було достатньо обсягів власних надходжень спеціального фонду для здійснення оплати праці провідних лікарів; (3) суди безпідставно не взяли до уваги те, що постановою Апеляційного суду Сумської області від 5 травня 2018 у справі №592/1186/18 встановлена вина начальника Лікарні ветмедицини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 164-12 КУпАП. На думку скаржника, встановлені у вказаній справі обставини не повинні доказуватися під час розгляду цієї справи (№818/2259/18) і доводять порушення відповідачем бюджетного законодавства.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, оскільки повністю погоджується з правовими висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Сервисы для юристов