ПОСТАНОВА
Іменем України
04 червня 2020 року
Київ
справа №161/5443/16-а
адміністративне провадження №К/9901/11505/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №161/5443/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області,
про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 липня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Плахтій І.Б.,) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Костіва М.В., суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.).
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №3/17 від 07.12.2015 «Про скасування рішення виконавчого комітету від 30.07.2009 року №30 «Про погодження графіку проведення вечорів відпочинку в ставковому господарстві «Городище».
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в 2005 році позивачу надано в користування на умовах оренди для ведення рибного господарства земельну ділянку водного фонду з прибережною смугою, яка знаходиться на території Городищенської сільської ради. Договір оренди укладений строком на 10 років.
Крім того, в липні 2009 року, за заявою позивача погоджено графік проведення вечорів відпочинку на ставковому господарстві «Городище», про що виконавчим комітетом Городищенської сільської ради винесено рішення № 30, проте в грудні 2015 року дане рішення було протиправно скасоване сільською радою на підставі усних заяв жителів сільської ради.
Позивач вважає дане рішення безпідставним та винесеним в порушення вимог чинного законодавства, оскільки для скасування рішення не передбачено такої підстави, як усні звернення громадян.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції.
3. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.07.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції, яке залишено без змін апеляційним судом, мотивоване тим, що рішення Городищенської сільської ради Луцького району №3/17 від 07.12.2015 «Про скасування рішення виконавчого комітету від 30.07.2009 року №30 «Про погодження графіку проведення вечорів відпочинку в ставковому господарстві «Городище» прийняте в межах повноважень, є правомірним та відповідає вимогам закону.
5. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що мотивом ухвалення оскаржуваного рішення стала потреба забезпечення прав і законних інтересів мешканців Городищенської сільської ради; необхідність зменшення порушень тиші та громадського порядку, а відповідач - Городищенська сільська рада, повинна була вжити відповідних заходів для врегулювання питань санітарного благополуччя та забезпечити дотримання моральних засад в суспільстві, а тому мала право скасувати рішення виконкому, яке потягнуло порушення спокою та моралі мешканців сільради.
6. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що чинне законодавство України наділяє органи місцевого самоврядування правом здійснення контролю за належною організацією обслуговування населення підприємствами торгівлі усіх форм власності та встановлювати зручний для населення режим роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності. При цьому законодавство покладає на органи місцевого самоврядування обов`язок вживати заходи щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами біля жилих будинків і на прибудинкових територіях.
7. Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій з відповіді Головного державного санітарного лікаря м. Луцька та Луцького району за зверненням жителів с. Городище щодо порушення законодавства з питань захисту населення від впливу шуму від роботи звуковідтворювальної апаратури на ставковому господарстві «Городище» встановлено, що за результатами проведення замірів рівнів шумового навантаження на межі житлової забудови села та на відкритому майданчику ставкового господарства в зоні відпочинку встановлено, що еквівалентний рівень шуму в зоні відпочинку становить 100 ДБА при допустимій нормі 85 ДБА відповідно до санітарних норм. Також встановлено невідповідність води вимогам ДСП №173 від 19.06.1996. При цьому такі порушення, а також звернення жителів громади села стали підставою для вжиття органом місцевого самоврядування відповідних заходів для усунення вчинюваних позивачем порушень прав та інтересів громади.
8. Також судом апеляційної інстанції визнано безпідставними твердження позивача про обов`язок органу місцевого самоврядування погоджувати з ним зміну або скасування графіку проведення вечорів відпочинку, оскільки такі проводилися ним на земельній ділянці, яка перебуває в його законному користуванні, а матеріалами справи підтверджується закінчення терміну договору оренди водних об`єктів та земель водного фонду від 17.11.2005.
Крім того, судами встановлено, що на час розгляду справи позивачем не надано доказів продовження строку дії договору оренди земельної ділянки або його переукладення на новий строк, а посилання позивача на рішення Луцького міськрайонного суду від 11.04.2016, яким було визнано протиправним рішення Городищенської сільської ради №7/2 від 16.03.2016 про відмову позивачу у продовженні договору оренди водних об`єктів та у переукладенні його на новий строк є безпідставним, оскільки таке не набрало законної сили.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
Сервисы для юристов