Ухвала КАС ВП від 02.04.2019 року у справі №2а-9038/12/1370

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2019 року

Київ

справа №2а-9038/12/1370

адміністративне провадження №К/9901/27520/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постановуЛьвівського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 (суддя А.Г. Гулик)та ухвалуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 (колегія у складі суддів: С.П.Нос, І.О.Яворський, В.П.Сапіга)у справі №2а-9038/12/1370 (876/6240/13)за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_2 доДержавної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся із позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.12.2010: № 0027021750/1, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 313610,00 грн., з яких 157146,00 грн. - основний платіж, 156464,00 - штрафні санкції; № 0027221750/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб у сумі 72724,00 грн.; № 0027211750/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 1530,00 грн.; №0026881750/1, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з власників транспортних засобів у сумі 6020,15 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що протягом 2008 року позивач був платником єдиного податку та сплатив єдиний податок у повному обсязі. Відтак, висновок відповідача про необхідність оподатковувати прибуток у 2008 році за правилами загальної системи є безпідставним. Протягом 2009 року позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Свідоцтвом про сплату єдиного податку передбачено, що позивач діє у сфері переробки деревини. Суб'єкт малого підприємництва має право займатися будь-якими видами підприємницької діяльності, за винятком тих, що не можуть здійснюватися з використанням спрощеної системи оподаткування в силу прямої законодавчої заборони. Режим оподаткування єдиним податком поширюється на всі доходи суб'єкта малого підприємництва, що обрав спрощену систему оподаткування, незалежно від видів підприємницької діяльності, від яких ці доходи одержані.

Вважає також, що оскільки перевищення обсягу виручки від наданих послуг було допущено позивачем у 2009 році, відповідно перехід на загальну систему оподаткування повинен здійснюватись починаючи з І кварталу 2010 року. У зв'язку з тим, що позивач протягом 2009 року знаходився на спрощеній системі оподаткування і сплачував єдиний податок, то він не може бути одночасно платником податку на додану вартість за цей період.

Протиправним, на думку позивача, є також накладення штрафу за неподання податкової декларації у строки, визначені законом, оскільки всі операції, які були вчинені позивачем у 2009 - 2010 роках, не підлягали оподаткуванню податком на додану вартість. Позивач не був платником ПДВ та не зобов'язувався ним бути, у зв'язку з чим у нього не виник обов'язок подавати до податкового органу і декларації платника ПДВ.

Стосовно визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок з власників транспортних засобів у сумі 6020,15 грн., позивач відзначає, що із самого акту перевірки (п. 1.19) вбачається відсутність факту використання транспортних засобів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача. Також відповідачем не враховано і того факту, що транспортні засоби ГАЗ 5314 н.з. НОМЕР_2 та ЛАЗ 42021 н.з. НОМЕР_3 не експлуатувалися взагалі, та їх експлуатація технічно неможлива, до того ж право користування транспортними засобами ВАЗ 1111 н.з. НОМЕР_4, Сеат IBIZA н.з. НОМЕР_5 передано позивачем за дорученням іншим особам.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби від 30 грудня 2010 року № 0027021750/1, від 30 грудня 2010 року № 0027221750/1, від 30 грудня 2010 року № 0027211750/1. В решті позову відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з одного боку позивач зобов'язаний був сплачувати цей податок, оскільки перевищив суму виручки для застосування спрощеної системи оподаткування, а з іншого боку, податковим органом не доведено правомірність нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій в тому обсязі, в якому вони були визначені відповідачем.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заперечення або відзив на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про часткову обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі проведено документальну планову виїзну перевірку суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 10.12.2010 № 1458/172/18316157795, в якому встановлено, що позивачем порушено:

- ст. 13 та ст. 14 розділу IV Декрету Кабінету міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» внаслідок чого визначено розмір податку з доходів фізичних осіб за 2008 рік в сумі 9506,50 грн., за 2009 рік в сумі 63217,50 грн.;

- пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 157146,00 грн.;

- п. 1.2 та п 2.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 №166, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за N 250/2054 - неподання податкових декларацій з ПДВ за грудень 2009 року - вересень 2010 року;

- ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» - занижено податок з власників транспортних засобів на суму 6871,40 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 30.12.2010:

-№ 0027021750/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 313610,00 грн., з яких 157146,00 грн. - основний платіж, 156464,00 - штрафні санкції;

-№ 0027221750/1, яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб у сумі 72724,00 грн.;

-№ 0027211750/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 1530,00 грн.

-№ 0026881750/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з власників транспортних засобів у сумі 6020,15 грн.

Судами також встановлено, що перший, другий та третій квартали 2008 року суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебував на загальній системі оподаткування, обліку та звітності, що підтверджується і актом перевірки від 10.12.2010 № 1458/172/НОМЕР_1.

Позивач не працював та, відповідно, доходів від здійснення підприємницької діяльності не отримував.