Ухвала КАС ВП від 27.02.2020 року у справі №522/4956/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року

м. Київ

справа № 522/4956/19

провадження № К/9901/4308/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання противоправним та скасування рішення про примусове повернення в країну походження, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2020 року, постановлену у складі колегії суддів: Крусян А. В., Градовського Ю. М., Яковлєва О. В.

І. Обставини справи

1. У березні 2019 року громадянин Афганістану ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування Рішення від 18 березня 2019 року про його примусове повернення в країну походження як іноземця, громадянина Афганістану.

2. Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 13 грудня 2019 року в позові відмовив.

3. Відомості про дату складення повного тексту рішення у матеріалах справи відсутні. У матеріалах справи наявний супровідний лист, датований 18 грудня 2019 року. Докази вручення позивачеві чи його представникові копії рішення від 13 грудня 2019 року відсутні. Рішення оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 19 грудня 2019 року.

4. 11 січня 2020 року позивач подав апеляційну скаргу на згадане рішення суду.

5. П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 січня 2020 року залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутності клопотання про поновлення вказаного строку.

6. На виконання зазначеної ухвали апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що копію оскаржуваного судового рішення позивач не отримував, а дізнався з його повним текстом з Єдиного державного реєстру судових рішень.

7. Ухвалою від 3 лютого 2020 року П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2019 року.

8. Як в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, так і в ухвалі про відмову у відкритті апеляційного провадження П`ятий апеляційний адміністративний суд констатував пропущення з боку позивача строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 288 КАС України, та відсутність підстав для його поновлення.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

9. Позивач, уважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.

10. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

11. Верховний Суд ухвалою від 20 травня 2020 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною третьою, абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України.

12. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

ІІІ. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду

13. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

14. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

15. Статтею 295 КАС України визначено таке: