ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
02 квітня 2019 року
справа №808/434/16
адміністративне провадження №К/9901/42184/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року у складі судді Дуляницької С.М.
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року у складі суддів Чередниченко В.Є., Коршуна А.О., Панченко О.М.,
у справі № 808/434/16
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішень,
У С Т А Н О В И В :
У лютому 2016 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивачу справі) звернувся до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 жовтня 2015 року №0006481702, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06 жовтня 2015 року № 0006491702; податкове повідомлення-рішення від 07 жовтня 2015 року №0006501702, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-273-23 від 14 січня 2016 року, податкову вимогу від 14 грудня 2015 року № 248-23, рішення про опис майна у податкову заставу № 634/14/08-10-23 від 15 грудня 2015 року, з мотивів безпідставності їх прийняття.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06 жовтня 2015 року № 0006481702, податкове повідомлення-рішення від 07 жовтня 2015 року № 0006501702, рішення від 06 жовтня 2015 року № 0006491702 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, податкову вимогу від 14 грудня 2015 року № 248-23, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 січня 2016 року № Ф-273-23, рішення про опис майна в податкову заставу від 15 грудня 2015 року № 634/14/08-10-23.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що податковим органом не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних рішень, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.
У липні 2017 року відповідачем подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В касаційній скарзі наголошує на тому, що надані позивачем до суду копії первинних документів щодо працівників, які працювали у позивача, не спростовують використання платником податків праці не оформлених найманих працівників.
25 липня 2017 року Вищим адміністративним судом України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 808/434/16 витребувано з Запорізького окружного адміністративного суду.
10 жовтня 2017 року справа № 808/434/16 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
20 березня 2018 року справа № 808/434/16 разом з матеріалами касаційного провадження №К/9901/42184/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.
Заперечення або відзив від платника податків до Суду на касаційну скаргу відповідача не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Сервисы для юристов