Політика і прокурорська пам’ять: як в ГПУ згадали про біглого голову суду Чернушенка

Суботнього ранку автору на очі потрапила нещодавно оприлюднена ухвала Печерського суду, повідомляє sud-report.org.ua

Генеральній прокуратурі відмовляли у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно Антона Чернушенка. У 2003-2015 рр. Чернушенко був головою Апеляційного суду Києва.

24 червня 2015 року йому було вручено повідомлення про підозру за ст. 375 КК (постановлення суддею завідомо неправосудного рішення) та і ч.2 ст. 376-1 КК (незаконне втручання у роботу автоматизованої системи документообігу суду).

Останні чотири роки ця справа практично не просувалася. Підозру у цій справі так само вручено синові Чернушенка, йому відводиться роль підбурювача. Щоб не сидіти у СІЗО, молодший Чернушенко вніс 6 млн грн застави. Після цього прокуратура справою ніяк не цікавилась, навіть не зверталась про продовження строку дії покладених обов’язків. В грудні 2018 суд змінив сину судді запобіжний на особисте зобов’язання, а 14 червня 2019 ухвалив повернути 6 млн грн адвокату-заставодавцю.

Згадайте новину: Суд засудив чоловіка на 6 років за спробу шахрайського заволодіння $1 млн за закриття справи Онищенка

Чернушенка-молодшого також судять за розголошення державної таємниці. Йдеться про передачу третім особам документів суду із грифом «таємно». У 2017 до 5 років умовно був засуджений спільник сина Чернушенка – колишній працівник Апеляційного суду, який сфотографував клопотання СБУ про проведення негласних слідчих дій і передав їх за винагороду.

Щодо Чернушенка-старшого, то тільки у квітні минулого року Вища рада правосуддя зробила на нього подання виді подання про звільнення з посади. Причина була поважна – служитель Феміди три роки не з’являвся на роботі.

Відповідно до листа Служби безпеки України від 04.02.2019, суддя Чернушенко у 2015 році незаконно перетнув кордон України і по теперішній час знаходиться на території Російської Федерації.

Свого часу, виїхавши за кордон, Чернушенко записав відео, в якому звинуватив у своєму кримінальному переслідуванні Петра Порошенка. Згодом біглого суддю доповнив нардеп-утікач Олекандр Онишенко, заявивши, що Порошенко «педалював» кримінальну справу «Нафтогазвидобування» і вимагав в Ахметова $200 млн відступних. «Нафтогазвидобування» – найбільша приватна газовидобувна компанія країни. У кінці 90-х її часткою володів Петро Порошенко, поки другий співвласник Микола Рудьковський не знайшов собі кращого партнера в особі Нестора Шуфрича, виштовхавши Порошенка.

Станом на 2014 рік «Нафтогазвидобування» контролював уже Рінат Ахметов. Але компанія мала проблему у вигляді кримінальної справи – розслідувалося можливе вбивство колишнього голови правління і міноритарного акціонера Олега Семінського, якого викрали у лютому 2012. Саме в період його зникнення Рудьковський і Шуфрич відступили половину підприємства Ахметову. Під приводом розслідування щодо Семінськогого рахунки і свердловини «Нафтогазвидобування» були арештовані і арешти ці у квітні-травні 2015 оскаржувалися у Чернушенка. Були навіть затримані підозрювані у викраденні Семінського. Апеляційний суд дав їм вийти на свободу. За тиждень після цього з’ясувалося, що Семінський живий. Його відпустили після 3 років полону.

Гра в апеляції – що саме інкримінували Чернушенку