Досі залишається дискусійною можливість застосування штрафу і пені за одне й те саме порушення, особливо, коли це передбачено договором. Причина такої правової невизначеності — різні тлумачення ст. 61 Конституції України.
Як трактує дану проблему чинне законодавство?
Конституція передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. — поп bis in idem — «двічі за одне і те саме не карають»). Відповідно є думка про неможливість з цієї причини одночасного застосування штрафу і пені до порушників договорів, хоча сторони Й домовились про це у самому договорі. З іншого боку аналітики звертають увагу на те, що вищезгадана стаття 61 міститься у розділі «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» Конституції України. Тому її положення стосуються лише фізичних, а не юридичних осіб.
Згідно із положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові В разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Читайте статтю: Окрема ухвала, як спосіб реагування на процесуальні порушення
Суди не мають єдиної практики
Отже, чи можна передбачити в договорі можливість застосування штрафу і пені за одне й те саме порушення? Суди з наведеного питання і дотепер остаточно не визначилися. Так, Вищий господарський суд України (далі — ВГСУ) в оглядовому листі «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» від 29.04.2013 р. No 0106/767/2013 зазначив наступне. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, штрафу та пені не суперечить законодавству України (п. 4). Так, на думку ВГСУ можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов’язань (пов’язаних з інтересами держави) передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України (далі — ГК України). В інших випадках порушення господарських зобов’язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
ВГСУ дійшов виснову, що штраф і пеня не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. При цьому зроблено посилання на аналогічні правові позиції Верховного Суду України (далі — ВСУ), викладені в постановах від 27.04.2012 р. У справі No 06/5026/1052/2011, від 30.05.2011 р. у справі No 42/252, від 09.04.2012 р. у справі No 20/246-08.
Проте, надалі ВСУ змінив свою правову позицію з цього питання в постанові від 11.10.2017 року в справі No 6-1374цс17. З урахуванням змісту договору та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня, на думку ВСУ, є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення — строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором — свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
У свою чергу саме на таку правову позицію ВСУ послався, зокрема, Апеляційний суд Чернівецької області в своїй постанові від 23.01.2018 р. у справі No 720/949/17. Зазначено, що рішення суду першої інстанції щодо стягнення передбачених договором пені та штрафу суперечать закону.
Цікаво, що перед цим Київський апеляційний господарський суд у своїй постанові 1.02.2017 р. у справі No 910/15982/16 дійшов висновку, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором штрафу та пені НЕ суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Блог