Подвійне оподаткування у Польщі для українців

Все більше часу проходить з моменту вимушеного переселення українців за кордон. Водночас, будучи сильним та самодостатнім народом, українці вміють заробляти собі на життя навіть у не зовсім звичних для себе умовах. Своєю чергою отримання доходу за кордоном породжує і певні обов’язки такі як, наприклад, сплата податків.

Найбільш популярним на сьогодні є запит з приводу сплати податків у Польщі. З даного приводу слід зазначити, що між Україною та Польщею діє з 1994 року і по даний час Конвенція про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень.

Власне саме цей акт і регулює питання плати податків українців, які перебувають за кордоном.

Як і будь-який інший акт про уникнення подвійного оподаткування Конвенція оперує таким терміном як «резидент», який власне і визначає статус особи та її приналежність до тої чи іншої країни.

«Резидент однієї Договірної Держави» означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію.

У випадку, коли відповідно особа є резидентом обох Договірних Держав, її становище визначається відповідно до таких правил:

• він вважається резидентом Договірної Держави, де він має постійне житло. Якщо він має постійне житло в обох Договірних Державах, він вважається резидентом тієї Держави, де він має найбільш тісні особисті й економічні зв'язки (центр життєвих інтересів);
• у разі, коли Договірна Держава, в якій він має центр життєвих інтересів не може бути визначена, або коли він не має постійного житла в жодній з Договірних Держав, він вважається резидентом тієї Договірної Держави, де він звичайно й проживає;
• якщо він звичайно проживає в обох Державах або коли він звичайно не проживає в жодній з них, він вважається резидентом тієї Держави, громадянином якої він є.

Отже, найбільш визначальною ознакою для визначення резидентства, а відповідно і для визначення країни сплати податків є ознака проживання та перебування в країні.

Сьогодення ж якраз і свідчить про те, що багато українців стало резидентами іншої країни.

Так, стаття 15 Конвенції визначає, що винагорода, що одержується резидентом Договірної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здійснюваною в другій Договірній Державі, оподатковується тільки в першій згаданій Державі, якщо: одержувач знаходиться в другій Державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183-х днів протягом календарного року.

Отже, це означає, що якщо українець, який проживає в Польщі більше 183 днів протягом року і здійснює роботу за наймом, за яку отримує платню (в тому числі дистанційна робота в Україні, яка фактично виконується в Польщі), то такі доходи оподатковуються в Польщі.

Що ж стосується незалежних особистих послуг, то ст. 14 Конвенції встановлює, що дохід, що одержується резидентом одної Договірної Держави щодо професійних послуг чи іншої діяльності незалежного характеру, оподатковується тільки в цій Державі, за винятком випадку, коли він володіє регулярно доступною постійною базою в другій Договірній Державі з метою проведення цієї діяльності. Якщо у нього є така постійна база, дохід може оподатковуватись у другій Державі, але тільки стосовно доходу, що приписується до цієї постійної бази. Термін «професійні послуги» включає, зокрема, незалежну наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку діяльність, так як і незалежну діяльність лікарів, адвокатів, інженерів, архітекторів, зубних лікарів і бухгалтерів.