Виходячи з cудової практики, можна зробити висновок про наступне розуміння судами питання щодо поділу майна подружжя у вигляді гаражу в гаражному кооперативу, за який не було виплачено пайовий внесок повністю, тобто який НЕ БУЛО ПРИВАТИЗОВАНО:
Відп. до ч.2 ст. 331 ЦК: Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відп. до ч.3 ст. 331 ЦК: 3. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Дана частина статті також містить положення про можливість реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва як на нерухоме майно, але такі випадки розглядатися не будуть.
З першого наведеного рішення суду робимо висновок, що неприватизований гараж у гаражному кооперативі є будівельними матеріалами, обладнаннями, виробами, конструкціями тощо. Звідси випливає і необхідність оцінки даного виду майна не як об’єкту нерухомості, а як сукупності будівельних матеріалів.
Друге рішення суду, де виражено аналогічну точку зору, щодо тотожності неприватизованого гаражу і сукупності будівельних матеріалів.
У третьому наведеному рішенні суд встановлює, що договір купівлі-продажу на приватизований гараж без дотримання письмової форми, нотаріального посвідчення, без державної реєстрації є нікчемним.
Пленум ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» 06.11.2009 N 9 у своїй постанові зазначив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін. Та оскільки розглядається випадок поділу неприватизованого гаража, договір купівлі-продажу із минулим членом кооперативу щодо цього майна не обов’язково повинен вчинятися у письмовій формі нотаріально посвідчуватися та підлягати держреєстрації, так як об’єктом купівлі-продажу в даному випадку є сукупність будівельних матеріалів.
ПВСУ у своїй постанові N 5 від 28.06.91 «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів» в п.8, пп.б) зазначає, що внесені подружжям в період шлюбу пайові внески, а після повного внесення паю - наданий в користування гараж є спільною сумісною власністю подружжя. Визначаючи розмір часток подружжя в спільній власності на пай і гараж, суд бере до уваги вкладення на це майно, зроблені ким-небудь із подружжя за рахунок роздільної власності. Оскільки гараж є неподільним майном, у разі спору між подружжям питання про залишення гаража одному з них і присудження грошової компенсації за частку в майні іншому розв'язується з урахуванням правил шлюбно-сімейного законодавства. Приймаючи до уваги цільове призначення гаража, інтереси неповнолітніх дітей, які залишились з подружжям, заслуговуючі на увагу інтереси одного з них, вибуття дружини в іншу місцевість, досягнуту сторонами угоду, інші подібні обставини, гараж може бути залишений судом дружині, що не є членом кооперативу, але має потребу в гаражі для автотранспортного засобу;.
ПВСУ у своїй постанові від 21.12.2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» в п.21 зазначає, що при вирішенні питання щодо можливості розгляду у процесі про розірвання шлюбу вимоги про поділ спільного майна подружжя судам слід мати на увазі, що у випадках, коли такий поділ зачіпає інтереси третіх осіб (наприклад, коли майно є власністю селянського (фермерського) господарства, іншого суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, до складу співзасновників яких, крім подружжя та їхніх неповнолітніх дітей, входять і інші особи, або власністю житлово-будівельного чи іншого кооперативу, член якого ще не повністю вніс свій пайовий внесок, у зв'язку з чим не набув права власності на відповідне майно, виділене йому кооперативом у користування), суду належить обговорити питання про виділення цієї вимоги у самостійне провадження в порядку ст. 126 ЦПК. ПВСУ у своїй постанові від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» в п.8 також зазначає, що у разі члена гаражного кооператива яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах.
1) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53908668
Блог