Питання недостовірності судової товарознавчої експертизи

Це війна за ідеї

Джеррі Спенс, адвокат

Згідно з заявою Американської асоціації мотоциклістів (АМА), вважається 99% байкерів - це законослухняні громадяни. І лише 1% - це ті, що не поважають закон (outlaw), бунтарі. Вказана заява вважається апокрифом – ніхто і ніколи не знайшов першоджерела, однак цифра стала символом т.з. однопроцентників.

Згідно з висновками іншого, вже академічного, дослідження - тільки 2% слідчих не тільки читають питання і відповіді на них у висновку судової експертизи, а й здійснюють самостійне вивчення предмету дослідження з усіх можливих джерел. Припускаю, серед адвокатів цей відсоток більша. Двохпроцентники. Між цими фактами немає спільного, окрім одного – одиниці, незначний відсоток людей, згодні йти далі, аніж це усталене в їх професійній діяльності.

Неможливо описати всі випадки недостовірності, а тим більше для всіх видів експертиз. Кожний раз дослідження проявляється у своїй унікальній формі і відображається у конкретному випадку. Немає універсальних алгоритмів дослідження всіх варіантів вибору методик, методичних підходів – крім того вони різняться від виду. Загальні підходи сформульовані в попередніх частинах, особливу частину можна пояснити лише на кейсах. Так само як електричний струм можна пояснити і побачити тільки у момент взаємодії з іншими об’єктами матеріального світу.

Нагадаю мету дослідження висновку судової експертиза як доказу з точки зору сторони захисту – дискредитація експерта та/або дискредитація висновку вцілому, а відтак і його результату. Пояснення дискредитації – у попередніх статтях.

Вы всегда так пишете - давно за вами наблюдаю

Адольфич, письменник

Case study. У кримінальному провадженні призначена товарознавча експертиза промислового обладнання. Експерту поставлене питання «Яка ринкова вартість промислового обладнання на певну дату в минулому?» Експерт направив клопотання слідчому щодо надання йому інформації для проведення оцінки з використанням порівняльного підходу. Слідство у відповідь направило протокол огляду сайта в мережі інтернет у порядку ст. 237 КПК, котрий містить дані про ціни пропонування на подібне майно. Дані з протоколу були прийняті як вихідні дані для оцінки.

50% прочитають тільки запитання, поставлене перед експертом і відповідь на нього, скаже «хай йому грець» чи подібне (в залежності від ступеня просвітлення) і візьме результат як доконаний факт, шукаючи інші шляхи захисту. 48% прочитає увесь висновок – в основному стараючись знайти явні огріхи, недбалість, а зазвичай – докази порушення закону при призначенні проведенні експертизи (недопустимість). Лиш 2% буде вивчати достовірність.

Перше, що впадає у вічі - так це клопотання експерта у порядку п. 2 ч.3 ст. 69 КПК. Експерт має право заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням експертизи. Згідно із п.1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про судову експертизу» експерт має право заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів для дослідження.Таким чином експерт заявив клопотання про надання матеріалів, що стали вихідними даними для порівняльного підходу у визначенні вартості – одного з трьох методичних підходів. Нагадаю, порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об'єктами порівняння та об'єктом оцінки (п. 47 Національного стандарту №1).