Перевірки Державної служби з питань праці: гід для роботодавця 2026

Перевірки органів Державної служби з питань праці (далі – Держпраці) врегульовано Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі – Закон № 877), яким встановлюються загальні правила проведення як планових, так і позапланових перевірок. Однак воєнний стан кардинально змінив підходи до державного нагляду (контролю) у цій сфері, створивши особливий правовий режим, який потребує детального роз’яснення.

Для роботодавців, які мають значну кількість працівників та складну організаційну структуру, знання актуальних правил проведення перевірок Держпраці є критично важливим. Це дозволяє не лише уникнути суттєвих фінансових санкцій, а й забезпечити належний рівень комплаєнсу у сфері трудових відносин.

Правовий режим перевірок під час воєнного стану

Мораторій на планові перевірки продовжує діяти

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про заходи з організації та проведення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності в період дії воєнного стану» (далі – Постанова № 303) було встановлено мораторій: припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період дії воєнного стану.

Станом на сьогодні мораторій на планові перевірки залишається в силі. Незважаючи на те, що Наказом від 14 листопада 2025 року Державна регуляторна служби України затвердила План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2026 рік, боятися не варто. Публікація плану є технічною процедурою, передбаченою законодавством. Державна регуляторна служба зобов'язана щороку формувати такий план відповідно до вимог Закону № 877. Постанова КМУ № 303 не встановлює заборони на планування заходів державного нагляду – вона забороняє лише їх фактичне проведення.

Відтак, план перевірок існує, але перевірки за цим планом не здійснюються. Це свого роду «підготовча робота» державних органів до повернення до звичайного правового режиму після завершення воєнного стану або скасування мораторію.

Позапланові перевірки

На відміну від планових перевірок, порядок проведення позапланових перевірок зазнавав значних трансформацій протягом дії воєнного стану. Якщо спочатку будь-які планові та позапланові перевірки Держпраці були заборонені, то після березня 2022 року кількість підстав для проведення позапланових перевірок періодично розширюється.

Остання велика зміна – поновлення позапланових перевірок з питань мобінгу (цькування), які було дозволено з 01.10.2025 року.

Ключовим нормативним положенням, що регулює позапланові перевірки у сфері трудових відносин під час воєнного стану, є стаття 16 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136).

Законодавство встановлює вичерпний перелік підстав, за яких Держпраці та її територіальні органи можуть здійснювати позапланові перевірки в період воєнного стану.

1. Перевірки за заявою працівника або профспілки

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 2136, Держпраці може здійснювати позапланові перевірки за зверненням працівника або профспілки з таких питань:

1.1. Виявлення неоформлених трудових відносин

Це найбільш поширена підстава для позапланових перевірок. Під неоформленими трудовими відносинами розуміють:

• Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (відсутність наказу про прийняття на роботу, запису в трудовій книжці, повідомлення податковому органу про прийняття працівника).
• Оформлення працівника на неповний робочий час при фактичному виконанні роботи повний робочий день, встановлений на підприємстві.
• Виплата заробітної плати без нарахування та сплати податків («заробітна плата в конверті»).

У разі виявлення неоформлених трудових відносин застосовується штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (86 470 грн станом на 2026 рік) за кожного працівника (для платників єдиного податку першої-третьої груп при першому порушенні застосовується попередження). При повторному порушенні протягом двох років – 30 мінімальних заробітних плат (259 410 грн) за кожного працівника (ст. 265 Кодексу Законів про працю України (далі – КЗпП)).

1.2. Перевірки з питань законності припинення трудових договорів

Працівник або профспілка можуть звернутися до Держпраці з скаргою на незаконне звільнення. У цьому випадку може бути проведена позапланова перевірка для встановлення: дотримання процедури звільнення; наявності законних підстав для припинення трудового договору; дотримання строків попередження про звільнення; виплати всіх належних працівнику сум при звільненні.

1.3. Перевірки з питань вчинення мобінгу (цькування)

Підстава для проведення таких перевірок була додана Законом України від 15.04.2025 № 4352-IX.

Мобінг (цькування) – це систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність (ст. 2-2 КЗпП).

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 2136, позапланові заходи державного нагляду (контролю) з питань вчинення мобінгу не можуть здійснюватися одночасно з позаплановими заходами державного нагляду (контролю) з будь-яких інших питань. Це означає, що перевірка з питань мобінгу проводиться окремо, як самостійний захід та не зачіпає інших аспектів діяльності компанії, в якій вона проводиться.

Наслідком виявлення мобінгу є адміністративна відповідальність (ст. 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП): штрафи за порушення законодавства про працю, які можуть сягати декількох мінімальних заробітних плат, або навіть кримінальна відповідальність (ст. 172 Кримінального кодексу України), оскільки у певних випадках наслідки або спосіб вчинення мобінгу можуть кваліфікуватися як грубе порушення законодавства про працю.

Крім того, відповідно до КЗпП, мобінг тягне за собою:

1. Право працівника, що піддається мобінгу, розірвати трудовий договір за власним бажанням у визначений ним строк із виплатою вихідної допомоги не менше тримісячного заробітку (ст. 38,39 КЗпП).
2. Право роботодавця розірвати трудовий договір із працівником, що вчиняє мобінг, у разі наявності судового рішення про факт вчинення мобінгу (п. 12 ч. 1 ст. 40 КЗпП).
3. Відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав шляхом вчинення над ним мобінгу призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

2. Невиконання приписів про усунення порушень

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону № 2136, підставою для позапланової перевірки є невиконання суб'єктом господарювання приписів Держпраці про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 01 травня 2022 року.

Важливо, що роботодавець зобов'язаний надати органу Держпраці письмове повідомлення про виконання припису у встановлений термін із додаванням копій документів, що підтверджують усунення порушень, завірених підписом уповноваженої особи.

3. Настання аварії, нещасного випадку або професійного захворювання

Відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 6 Закону № 877, підставою для позапланової перевірки є настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Розслідування та облік таких випадків здійснюється відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337.

У разі настання нещасного випадку на виробництві роботодавець зобов'язаний негайно повідомити про це територіальний орган Держпраці, а Держпраці в такому випадку проводить позапланову перевірку.

4. Рішення суду

Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 6 Закону № 877, суд може прийняти рішення про проведення позапланової перевірки.

5. Звернення військової адміністрації

Частина 3 статті 16 Закону № 2136 передбачає, що позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації.

6. Доручення Прем'єр-міністра України

Згідно з абз. 8 ч. 1 ст. 6 Закону № 877, підставою для позапланової перевірки є доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Звертаємо увагу, що законодавство містить вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок Держпраці. Проведення перевірки з будь-яких інших, не передбачених законом підстав, суворо заборонено.

Процедура проведення перевірки

Перед початком перевірки державний інспектор зобов'язаний надати вам копію відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) та пред'явити своє службове посвідчення. Роботодавець має право не допускати посадових осіб Держпраці до здійснення перевірки, якщо вони не пред'явили вищезазначених документів. Перед початком перевірки представники органу Держпраці мають внести запис до Журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю), якщо такий журнал ведеться.

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів. Для суб'єктів малого підприємництва цей строк скорочено до двох робочих днів. Продовження строку перевірки заборонено. Дотримання цих строків є безумовною гарантією для бізнесу, що запобігає безстроковим перевіркам. Якщо перевірка триває довше встановлених строків, роботодавець має право заявити про це інспекторам та зафіксувати порушення процедури у своїх зауваженнях до акта перевірки, що може стати підставою для оскарження її результатів.

Права інспекторів Держпраці під час перевірок:

• Безперешкодний доступ до приміщень підприємства, де здійснюється господарська діяльність (за умови пред'явлення направлення та службового посвідчення);
• Ознайомлення з документами;
• Отримання завірених копій або витягів з документів, що містять інформацію з питань, які є предметом перевірки;
• Проведення опитування працівників;
• Огляд робочих місць та умов праці.

Обов'язки роботодавця:

• Забезпечити доступ інспекторів до приміщень та документів;
• Надати необхідні документи для ознайомлення та копіювання;
• Забезпечити робоче місце для інспекторів (окреме приміщення або робоче місце з необхідним обладнанням);
• Призначити відповідальну особу для взаємодії з інспекторами;
• Не створювати перешкод у проведенні перевірки.

Права роботодавця:

• Вимагати пред'явлення направлення на перевірку та службових посвідчень;
• Контролювати відповідність дій інспекторів предмету та меті перевірки, зазначеним у направленні;
• Подавати пояснення щодо питань, які виникають під час перевірки;
• Бути присутнім при проведенні перевірки та огляді приміщень;
• Подавати зауваження до акта перевірки;
• Оскаржувати результати перевірки та накладені санкції в судовому порядку;
• Фіксувати перебіг перевірки (за допомогою аудіо- чи відеозапису за умови попередження інспекторів).

Важливо: недопущення до проведення перевірки або створення перешкод у її проведенні тягне за собою штраф у розмірі:

• 3 мінімальні заробітні плати (25 941 грн у 2026 році) – для перевірок з питань додержання законодавства про працю;
• 16 мінімальних заробітних плат (138 352 грн у 2026 році) – для перевірок з питань виявлення допуску до роботи без оформлення трудового договору.

Результати перевірки

Акт перевірки

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону № 877, результати перевірки оформлюються актом.

Акт складається в останній день перевірки, оформлюється у двох примірниках (один для органу Держпраці, другий для роботодавця), підписується посадовими особами органу Держпраці, які проводили перевірку та представником суб'єкта господарювання.

Ч. 6 ст. 7 Закону № 877 надає роботодавцю право підписати акт із зауваженнями. У разі наявності зауважень, біля підпису зробіть відмітку: «Підписано із зауваженнями». Підготуйте письмові зауваження із детальним викладом позиції щодо фактів, з якими ви не згодні, неправильного застосування норм законодавства інспекторами, порушень процедури перевірки та інших обставин, що мають правове значення. Ці зауваження додайте до акта, вони стають його невід'ємною частиною та підлягають обов'язковому врахуванню під час прийняття подальших рішень.

Припис про усунення порушень

У разі виявлення порушень законодавства про працю орган Держпраці протягом 5 робочих днів із дня завершення перевірки складає припис про їх усунення.

Припис має містити найменування порушених норм законодавства із зазначенням конкретних статей, детальний опис виявлених порушень, перелік заходів, які необхідно вжити, та строк для їх усунення. Цей строк встановлюється індивідуально залежно від характеру порушень і має бути реалістичним та обґрунтованим. Якщо встановлений строк є об'єктивно недостатнім, ви маєте право звернутися з клопотанням про його продовження або оскаржити припис.

Ваші обов'язки після отримання припису: необхідно вжити всіх заходів для усунення порушень у встановлений строк, надати письмове повідомлення органу Держпраці про виконання припису та додати копії документів, що підтверджують фактичне усунення порушень (накази, розрахунки виплат, платіжні доручення тощо), завірені підписом уповноваженої особи та печаткою (за наявності).

Невиконання припису тягне за собою застосування до суб’єкта господарювання штрафних санкцій (п. 9 ст. 4, ст. 12 Закону № 877).

У деяких випадках, наприклад, у разі виявлення неоформлених трудових відносин, одразу накладається штраф та складається адміністративний протокол на посадову особу роботодавця одночасно з наданням припису. З огляду на це, захист ваших інтересів вимагає негайної реакції та термінового оскарження.

Чи можна оскаржити припис?

Відповідно до статті 21 Закону № 877, припис може бути оскаржений до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду. Це не формальне право, а дієвий інструмент захисту ваших інтересів, особливо коли діяльність контролюючих органів виходить за межі законодавчих норм.

Оскарження припису є доцільним і ефективним, зокрема у випадках:

1. Відсутності підстав для перевірки. Як ми вказували вище, законом визначений вичерпний перелік підстав для проведення перевірки. У разі якщо перевірка проводиться без належного обґрунтування, це є підставою для її оскарження.
2. Порушення процедури проведення перевірки. Підприємство має бути належним чином повідомлене про перевірку, ознайомитись з документами, що підтверджують її законність, мати можливість забезпечити участь своїх представників.
3. Нечіткість, неповнота або суперечливість вимог у приписі. Припис має містити чіткі, конкретні та здійсненні вимоги. Якщо документ допускає подвійне тлумачення, не деталізує, що саме та у який спосіб потрібно усунути, він може бути визнаний незаконним.
4. Відсутність належного обґрунтування або доказів порушення.

Судова практика підтверджує ефективність такого підходу: бізнес досить часто успішно скасовує приписи Держпраці, якщо ті були винесені із порушенням процедури або без належної доказової бази.

Щодо строків оскарження припису, то Закон № 877 не встановлює чітких строків для оскарження до органів Держпраці, тому застосовуються загальні правила розгляду звернень. З урахуванням Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці, скаргу на припис до керівника територіального органу Держпраці можна подати протягом 1 місяця з дня його отримання.

У разі звернення до суду, загальні строки звернення такі:

• 6 місяців з дня отримання припису (п. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України);
• 3 місяці, якщо попередньо припис оскаржувався у вищому органі Держпраці (п. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Проте, під час дії воєнного стану діє спеціальна норма (абз. 3 ч. 3 ст. 13 Закону № 2136), відповідно до якої: «припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку».

Важливо, що подання роботодавцем позову до суду щодо оскарження припису саме по собі не зупиняє обов’язку виконати припис. Зупинення можливе лише у разі, якщо це буде прямо передбачено ухвалою суду.

Штрафні санкції

У разі виявлення в ході перевірки порушень законодавства про працю, застосовуються такі санкції:

до роботодавця – штрафи на підставі ст. 265 КЗпП;
до посадових осіб роботодавця – штрафи на підставі ст. 41 КУпАП.

Штрафи до роботодавця

Законодавство не встановлює строків давності для застосування штрафів, передбачених статтею 265 КЗпП. Це означає, що штраф може бути накладений навіть за порушення, які мали місце значний час тому (за умови їх виявлення).

Важливо: у період дії воєнного стану у разі виконання у повному обсязі та у встановлений строк винесених приписів про усунення правопорушень штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП, не застосовуються (частина 3 статті 16 Закону № 2136).

Основні види порушень та розміри штрафів у 2026 році

Підприємець, якому органами Держпраці винесено постанову про накладення штрафу, повинен добровільно сплатити штраф протягом 1 місяця з дня прийняття відповідної постанови (п. 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений Постановою Кабміну від 17 липня 2013 року № 509 (далі – Постанова № 509).

Якщо добровільно штраф не сплачується, Держпраці звертається до виконавця.

Оскарження штрафів

Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена в судовому порядку (пункт 10 Порядку № 509).

Підстави для оскарження: