Перемога адвокатського самоврядування! Члени КДКА регіонів НЕ зобов’язані подавати декларації. Рішення НАЗК з цього приводу є незаконним! (ОАСК у справі № 640/16390/21 від 27.10.2021)

Фабула судового акту: За положеннями, викладеними у статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Виходячи із даного визначення адвокатура є незалежним органом, органом, який самостійно регулює свою діяльність та діяльність якого не залежить від примх того чи іншого державного органу.

Саме незалежність адвокатури як правового інституту є однією з гарантій надання належної правової допомоги, захисту порушених прав і інтересів усіх, хто потребує правничої допомоги.

Але майже увесь час існування адвокатури держава у будь-який спосіб намагається підкорити адвокатів, адже слухняний адвокат, побоюючись санкцій від влади, буде виконувати все те, чого хоче держава.

Нажаль з часу прийняття Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ситуація майже не змінилась. То Мінюст намагається регулювати адвокатів, то інший орган.

Не так давно до цих намагань підключилось і НАЗК, яке з якогось переляку вирішило, що члени кваліфікаційно-дисциплінарних комісій є суб’єктами Закону України «Про запобігання корупції» та повинні подавати декларації про свій майновий стан в порядку визначеному вказаним законом.

Звісно, що таке рішення викликало обурення усієї адвокатської спільноти, оскільки є очевидно безглуздим та незаконним.

У зв’язку із цим один із членів КДКА Київської області звернувся до ОАСК із позовом про визнання протиправними дій Національного агентства з питань запобігання корупції щодо визначення його, як суб'єкта декларування згідно із статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції», а саме особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та інших питань.

Свої вимоги член органу адвокатського самоврядування мотивував тим, що вказані дії відповідача порушують законодавчі засади діяльності адвокатури, а вимоги, зазначені в повідомленні про подання декларації, свідчать про намагання Національного агентства з питань запобігання корупції протиправно втрутитись в роботу члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та у позаправовий спосіб незаконно примусити адвоката, який здійснює адвокатську діяльність, подавати декларації відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Позивач вважає, що він не має статусу особи, яка відповідає визначенню суб'єкта декларування та відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» на нього не поширюється дія вказаного Закону.

Крім того, позивачем наголошено на тому, що діяльність адвокатури не пов'язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а державні органи не можуть втручатись в її роботу. При цьому, розширене тлумачення Закону України «Про запобігання корупції» щодо віднесення Голови та членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до суб'єктів, визначених підпунктом «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, може суперечити принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права.