Оцінювання суддів іншими суддями: «війна» у суді чи можливість вирішення проблем в колективі?

Усім відомо, що суддів зобов’язано регулярно проходити оцінювання згідно ст. 90 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» упродовж перебування на посаді з метою:

- виявлення індивідуальних потреб судді щодо вдосконалення, стимулювання його до підтримання кваліфікації на належному рівні;

- професійного зростання.

На виконання цієї норми закону Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та НШСУ розроблено проект Порядку і методології оцінювання та самооцінювання судді.

В своєму рішенні від 25 лютого 2019 року РСУ затвердила пропозиції та зауваження до вказаного порядку та рекомендувала ВККСУ створити робочу групу у складі представників Ради суддів України, Національної школи суддів України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та інших зацікавлених осіб для розробки та доопрацювання цього проекту.

Пропозиції та зауваження РСУ в тому числі обґрунтовує необхідністю уникнути ризиків неправомірного впливу на суддю при здійсненні регулярного оцінювання. Іде мова в тому числі, що оцінювання судді іншими суддями може викликати конфлікти у суддівських колективах.

Однак, з іншої точки зору, можливо, що оцінювання судді іншими суддями, запропоноване ВККС, все ж таки і є можливістю вирішити ті конфлікти у судах які тривають роками.

Хотілось би висвітлити цю проблему, яка існує в багатьох суддівських колективах.

Так, дійсно відповідно до ч. 1 ст. 48 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Якщо виходити із того, що кожен суддя чесно, добросовісно виконує свої суддівські обов’язки, з повагою ставиться до учасників процесу, колег тощо, то проблем нібито і немає. Однак з впевненістю можна сказати, що це не так.

В багатьох суддівських колективах «тліють» латентні конфлікти, підставою виникнення яких є те, що дійсно частина суддів добросовісно ставиться до роботи, але є і такі, які використовують будь які можливості щоб зменшити собі навантаження, менше розглянути справ, уникнути розгляду якоїсь скандальної справи, що автоматично перекладає розгляд справ на плечі інших суддів. Інколи ці «нариви» прориваються. Ми бачили і ліквідації судів, і звільнення суддів, через їх неналежне ставлення до обов’язків судді та колег.