Ототожнювати чи не отожнювати адвоката з клієнтом: досвід ЄС

Верховна Рада України прийняла Закон, який встановлює відповідальність за ототожнення адвоката з клієнтом, як у суспільстві одразу почалась жвава дискусія, в якій професійна адвокатська спільнота здебільшого вітає таке рішення, в той час як представники медіа та громадянського суспільства рішення розкритикували вбачаючи у ньому посягання на свободу слова.

Як фахівці з багаторічним досвідом у сфері адвокатської діяльності, євроінтеграції та законотворчих процесів ЄС, а також як експерти, що постійно взаємодіють із численними організаціями громадянського суспільства, ми добре розуміємо позиції обох сторін. Саме тому в цьому матеріалі ми прагнемо об’єктивно проаналізувати ухвалений законопроєкт і з’ясувати, чиї аргументи мають більш вагоме підґрунтя.

Чи є проблема?

Заборона ототожнення адвоката з клієнтом є однією з гарантій адвокатської діяльності, закріпленої у Законі про адвокатуру. Це положення відображає один з Базових принципів ООН щодо ролі адвоката прийнятих 7 вересня 1990 року. Це питання було предметом Спеціальної доповіді на засіданні Генеральної Асамблеї ООН, де було зазначено, що ототожнення адвоката з клієнтом може:

а) призвести до того, що підозрювані які не подобаються суспільству можуть мати перешкоди для отримання правової допомоги оскільки

б) практика ототожнення може завдавати значної шкоди репутації адвоката через сам факт виконання ним своєї роботи.

Водночас, незважаючи на таку заборону в законі, жодного механізму контролю за дотриманням цієї заборони не існувало. В контексті публікацій у ЗМІ її могло б вирішити дотримання високих професійних стандартів журналістами, проте, по-перше, не секрет що не усі ЗМІ таких стандартів дотримуються, по-друге, у сучасному світі вони не є єдиними джерелами інформації. На публікації в соціальних мережах та інтернет-публікації не журналістів такі стандарти не поширюються.

На практиці це призвело до того, що згадки прізвищ адвокатів у зв’язці з прізвищами їх клієнтів навіть у публікаціях, які не мають жодного відношення до справ тих клієнтів, стали нормою. Водночас, часто-густо, такі згадки обмежуються виключно клієнтами, які мають негативну репутацію в суспільстві, без згадок інших клієнтів та справ, де адвокат представляв, наприклад, інтереси потерпілих безкоштовно.

Це питання неодноразово піднімалось адвокатською спільнотою, проте, на жаль, ніякі аргументи, вочевидь, підхід до цього питання з боку багатьох ЗМІ та агентів впливу не змінили.

Яка ситуація в Європі?

Проблема дотримання гарантій адвокатської діяльності також не є новою і для Європи. Зокрема, цьому було присвячено Доповідь Комітету з юридичної взаємодії Ради Європи у березні 2025 року. У доповіді, подібно до наведеного вище документу ООН, також наголошується на негативних наслідках ототожнення адвоката з клієнтом. Водночас, Комітет наголошує , що така гарантія не має використовуватись на шкоду свободі вираження поглядів, а тому будь-які норми мають застосовуватись «приймаючи до уваги необхідність досягнення балансу (між адвокатськими гарантіями – прим. авт.) та свободою вираження поглядів».