Корупційний скандал у Верховному Суді (далі – ВС) у травні 2023 року відкрив скриньку Пандори: тогочасного голову ВС Всеволода Князєва викрили на хабарі близько 3 мільйонів доларів, антикорупційні органи повідомили про ймовірну дотичність до справи ще 13-х суддів. В результаті, Верховний Суд очолив Станіслав Кравченко, типовий представник старої судової "еліти" із традиційним набором: негативний висновок Громадської ради доброчесності, брехня у деклараціях та протиправні рішення. За нього проголосувало 108 суддів із 148, тобто майже ¾ пленуму. Незадовго після цього на місце Кравченка Касаційного кримінального суду ВС обрали суддю Олександра Марчука зі схожим пакетом "заслуг".
У цього всього є лише одна причина – неякісний добір суддів на посади до ВС у 2017-ому і 2018-ому роках. Серед переможців – майже 80% старих суддів, щонайменше 25 із них – недоброчесних. Ще стосовно 60-ти було чимало різного роду інформації, переважно негативної, яку суддівські органи і не думали перевіряти. Надані Громадською радою доброчесності висновки та інформації, а також численні зауваження та вимоги суспільства були проігноровані. Відповідальними за добір до Верховного Суду були дві суддівські ради – Вища кваліфікаційна комісія суддів і Вища рада правосуддя. Вони й фактично провалили реформу на цьому етапі. Для нового парламенту у 2019 році це стало лише ще однією причиною для перезапуску ВККС.
Тепер же українська влада, суспільство та міжнародні партнери усвідомлюють, що у світлі всіх цих подій реформу ВС з тріском провалено, а отже, є потреба у новій. Бо з таким судом неможливі ні вступ до ЄС, ні перемога в цілому.
Традиційно не варто очікувати, що ситуація вирішиться і зсередини Суду. Уже цієї п’ятниці, 6 жовтня, збирається Пленум Верховного Суду. Найбільш імовірно, вони підтримають рішення, які призведуть до ще більшої залежності ВС замість оновлення інституції. Далі розбираємо які саме є пропозиції щодо реформування ВС, що з ними робити і які механізми очищення найвищої судової інстанції України будуть кращими.
Детектор брехні та політично залежна Велика Палата ВС: що пропонують депутати?
Щоб хоч якось реабілітувати Верховний Суд, потрібно гарантувати доброчесність суддів, які там досі працюють. 23 червня 2023 року РНБО підтримала проведення перевірки суддів. Рішення РНБО затвердив своїм указом президент Зеленський. Він також анонсував "перевірки доброчесності суддів, і не лише перед призначенням на посаду". На виконання цього парламентарі оперативно подали два законопроєкти. На жаль, виглядає, що ці ініціативи створюють більше проблем, ніж рішень.
Проєкт закону № 9454 пропонує ввести нову процедуру перевірки суддів — моніторинг судів, який здійснюватиме Вища рада правосуддя у власноруч визначеному порядку.
Серед можливих опцій – опитування з поліграфом. Такий метод мав би сприяти очищенню судів, але насправді дає більше можливостей для маніпуляцій, ніж виявлення недоброчесних: поліграф є недоказовим методом, за міжнародними стандартами його ніде не застосовують до суддів на посадах. Застосування поліграфа при доборі суддів трапляється в міжнародній практиці, але й воно не дає науково достовірні результати.
По-друге, запропонована процедура фактично повторює кваліфоцінювання та дисциплінарне провадження, проте не передбачає звільнення судді або переведення до нижчого суду. Відповідно, не призведе до реального очищення судової системи. По-третє, моніторинг не враховує завантаженість як дисциплінарних, так і антикорупційних органів, а водночас не передбачає участі громадського сектору або міжнародних експертів, яким би довіряло суспільство. Усе це імовірно не дасть бажаних результатів, а застосування таких методів, як моніторинг з використанням поліграфа, на думку громадськості, не буде ефективним.
Іншу пару законопроєктів (№ 9643 і 9643-1) подали нардепи на чолі із Сергієм Власенком. Цей проєкт нібито передбачає зміну структури Великої Палати ВС, але насправді має на меті зробити її підконтрольною владі.
Для прикладу, касаційні суди зможуть достроково відкликати суддів ВП та призначати нових. Це дасть змогу формувати вибірковий склад суду для розгляду конкретних справ. ВП буде складатися виключно із суддів, які відповідають інтересам влади. Якщо позиція під час розгляду відрізнятиметься від бажаної, суддю можна буде просто відкликати.
Також законопроєкт № 9643 передбачає, що "політичні" адміністративні справи, які стосуються, зокрема, результатів президентських і парламентських виборів, рішень ВРП, актів Президента та Верховної Ради тощо, розподілятимуться на всіх суддів Великої Палати, незалежно від сфери спеціалізації. Це забезпечить участь лише "потрібних" суддів.
Блог