Особливості укладення договорів у сфері електронної комерції

Особливості укладання договорів у сфері електронної комерції

У 1999 р. Білл Гейтс, засновник компанії Microsoft, написав книгу, в якій зробив упевнене пророцтво: «У майбутньому на ринку залишиться два види компаній: ті, хто в Інтернеті й ті, хто вийшов з бізнесу».

Так, без Інтернету зараз вже неможливо уявити собі багато сфер нашого життя, в тому числі придбання товарів та послуг. Окремо виникли послуги, які надаються та споживаються в самій мережі Інтернет, до них відносяться реєстрація домену, продаж хостингу, провайдерські послуги тощо.

Відповідно до даних Morgan Stanley Research у 2016 р. частка інтернет-торгівлі в світі склала 12-13 % від загальної частки роздрібної торгівлі.

За даними GfK Ukraine, у 2013 р. країна входила в трійку найбільш швидкозростаючих ринків електронної комерції Європи. Посилаючись на прогноз торгового майданчика Prom.ua у 2016 р. український ринок інтернет-торгівлі в грошовому вираженні виріс на до 33,7 млрд грн. Усі вище наведені статистичні дані свідчать про те, що Інтернет є швидкоростучим середовищем, в якому відбувається значна кількість правочинів, які, як правило, здійснюються у вигляді електронних договорів (договорів у сфері електронної комерції).

Законодавство, що регулює відносини електронної комерції

Ринок електронної комерції в Україні був сформовано давно, але не мав належного правового регулювання, електронні правочини вчинялись, як правило, на основі публічної оферти.

03.09.2015 р. був прийнятий Закон України № 675-VIII «Про електронну комерцію» (надалі – Закон № 675-VIII), який визначав організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановив порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права й обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Окрім вищенаведеного Закону № 675-VIII певні питання укладення договорів у сфері електронної комерції врегульовані Цивільним кодексом України (надалі – ЦК України) і Господарським кодексом України (надалі –ГК України), Законами України «Про захист прав споживачів», «Про рекламу», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», «Про захист персональних даних».

Особливий порядок надання банківських послуг, випуск та обіг електронних грошей, здійснення переказу коштів не є предметом правового регулювання Закону № 675-VIII і регулюється спеціальним законодавством, а саме Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про банки і банківську діяльність» та «Про страхування».