У частині четвертій статті 319 Цивільного кодексу України визначено один із принципів здійснення права власності, а саме -«власність зобов’язує». Такий самий принцип закріплений і у нормі прямої дії (ч.3 ст. 13 Конституції), де окрім того, що «власність зобов’язує», зазначено й те, що «власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству». У такій редакції конституційна норма не лише покладає на власника обов’язки, а й орієнтовно вказує до чого зобов’язаний власник. Більш того, зурахуванням положення статті 67 Конституції, згідно якої«кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом», можна відокремити одне з таких суспільних зобов’язань власника – сплата податку на майно.
Питання оподаткування майна визначеноу розділі ХІІ Податкового кодексу України, зокрема, статтею 266 цього розділу передбачено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.Об'єктом оподаткування цього податку є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Платниками податку відповідно є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками таких об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Читайте статтю: Налог на недвижимость: как обжаловать и не платить
Даний податок є дещо новим, оскільки фактично був введений з 2014 року, проте, не зважаючи на це, до системи його оподаткування вже внесено зміни. Зокрема, із початком нового 2016 року в Україні набув чинності Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 909-VIIIвід 24 грудня 2015 року, яким крім іншого було скореговане справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Однак насамперед слід звернути увагу на те, що такі зміни в оподаткуванні нерухомостівласники – фізичні особи(на відмінну від юридичних осіб) в повній мірі відчують тільки наступного року, оскільки оподаткування для них здійснюється за підсумками минулого року,тож цього року за нерухомість фізичні особи платитимуть за нормами, що діяли 2015 року, на підставі податкових повідомлень-рішень, які надсилатимуть контролюючи органи до 1 липня 2016 року. Податкові зобов’язання, визначені цими податковими повідомленнями-рішеннями підлягають сплаті протягом шістдесяти днів від дня одержання повідомлення.
Що стосується юридичних осіб, то з урахуванням того, що податковий облік вони здійснюють самостійно, податок сплачуватимуть вже за новими нормами,щокварталу – до 30 квітня, 30 липня, 30 жовтня, 30 січня наступного року.
База оподаткування податком залишилась незмінною – це загальна площа об’єктів житлової і нежитлової нерухомості, в тому числі її часток. При цьому слід зауважити що, якщо об’єкт житлової і нежитлової нерухомості знаходиться у спільній сумісній власності, то кожний власник сплачує податок за свою частку в нерухомому майні окремо заумови поділення часток майна в натурі або власники спільно визначають одного платника податку з числа осіб-співвласників у випадку, якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості не поділений в натурі.
Згадайте новину: Хто платитиме податки на нерухомість? Новий закон - нові витрати
З метою забезпечення надходження додаткових коштів до бюджетів з 2016р. Законом № 909-VIII було змінено розміри пільгових площоб’єктів нерухомості,які зменшують базу оподаткування, а саме: для власників квартир пільгова площа зменшена з 80 кв.м. до 60 кв.м.; для власників будинків з 160 кв.м. до 120 кв.м. Відповідно, податок нараховується лише на ту площу, яка перевищує вказаний встановлений ліміт. Наприклад, якщо загальна площа квартири становить, приміром, 73,4кв. м, то її власник повинен заплатити податок тільки за 13,4кв. м. площі. У випадку, якщо особа володіє кількома квартирами, їх площу додаватимуть, а податок нараховуватимуть на суму перевищення пільги (60 кв.м.). Так само буде і у випадку з будинками, коли загальна сума площі перевищуватиме 120 кв. м.
Якщо у власності є і квартира, і будинок, то їх площа додається, а податок нараховують на площу понад 180 кв. м. Однак, якщо квартира чи будинок перевищують свій встановлений ліміт (60 кв. м і 120 кв. м), проте загальна площа об’єктів нерухомості не перевищує 180 кв. м, то податок не сплачується.
Блог