Оскарження рішень митного органу щодо порушень митних правил

Останнім часом в судовій практиці виникло неоднозначне питання стосовно неоднакового застосування норм чинного законодавства України під час вирішення спорів щодо оскарження постанов митного органу про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. №4495-VI.

Вирішуючи цю категорію справ, адміністративні суди беруть до уваги усталену судову практику, роз’яснення Міністерства доходів і зборів України від 30.08.2013 р. №16666/7/99-99-24-03-09-17, листи Міністерства юстиції України від 01.12.2003 р. №22-34-1465 від 17.07.2007 р. №22-14-493, згідно з якими порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, є триваючим правопорушенням.

Вспомните новость: Не дает добро: кто мешает бизнесу проходить украинскую таможню

Триваюче правопорушення

Триваючими визнаються правопорушення, які розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, потім здійснюються безперервно шляхом невиконання обов’язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов’язок або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України передбачено відповідальність за перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на 10 діб, а також втрату цих товарів, транспортних засобів, документів чи видачу їх без дозволу органу доходів і зборів.

Враховуючи, що ст. 467 Митного кодексу України не містить вичерпного переліку триваючих правопорушень, а лише констатує приналежність до таких порушень, у тому числі тих, що передбачені ст. 469, 477-485 Митного кодексу України, на думку ВАСУ, обґрунтованим є розгляд питання щодо накладення стягнення за порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, за наявності підстав віднесення його до категорії триваючих (наприклад, у разі втрати товарів, не доставлених до митниці у встановлений ст. 95 Митного кодексу України строк) не пізніше ніж через 6 місяців з дня виявлення.

Однак судова практика з цього питання виявилася неоднозначною, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) немає точного визначення поняття «триваюче правопорушення», не розкривається його зміст та не міститься перелік триваючих правопорушень.

Позиція органів державної влади

Мін'юст України висловив позицію, згідно з якою триваючими правопорушеннями є проступки, пов'язані з тривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою. Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 02.08.2013 р. №6802-0-4-13/11, початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний не виконує конкретний покладений на нього обов'язок або виконує його неповністю чи неналежним чином.